Репресії в Ірані продовжуються
16 вересня 2023 р.
Машаллах Карамі був заарештований за кілька тижнів до річниці початку наймасовіших протестів в історії Ірану. Почалися вони 16 вересня 2022 після загибелі 22-річної курдської дівчини Махси Аміні. Дівчина була затримана поліцією моралі у Тегерані за нібито неправильне носіння хіджабу і через кілька днів померла в лікарні. За версією рідних, причиною смерті стали побої під час затримання.
Протести та акції громадянської непокори охопили тоді всю країну, в них брали участь сотні тисяч людей - насамперед жінки та молодь. Серед протестувальників був і син Машаллаха - Мохаммед Мехді Карамі. Юнак став одним із тих іранців, які відчули на собі всю жорстокість репресивної машини - за участь у протестах він був заарештований і пізніше страчений.
Читайте також: Кількість страт в Ірані у 2022 році зросла на 75 відсотків - правозахисники
Арешти в Ірані через рік від початку протестів
Точна кількість жертв масових протестів в Ірані досі невідома. Говорять про кілька сотень загиблих - убитих під час силового розгону демонстрацій і страчених за вироками іранських судів, які прирівнювали участь у протестах із "ворожістю до бога". Кількість заарештованих, які зазнали різноманітних репресій, вигнаних з роботи, які отримали заборону на професію, не піддається оцінці. Минув рік, але іранська влада максимально пильно стежить за тим, щоб у країні не виникло навіть натяку на новий протестний рух - і навіть продовжує посилювати тиск на тих, хто як-небудь пов'язаний із протестами, що вже завершилися.
Так, від літа з Ірану надходять повідомлення про те, що влада заарештувала близько 70 осіб, які є родичами та членами сімей загиблих учасників протестів. Затримано і рідного дядька Махси Аміні. Джерело DW в Ірані повідомляє, що силові структури відносять членів сімей загиблих до потенційних каталізаторів нових протестних настроїв, і що особлива увага приділяється будь-яким зборам на могилах загиблих. Так, у липні 8 людей було заарештовано біля могили студента Мершада Шахідінеджада, вбитого минулого жовтня під час демонстрацій у місті Арак. Заарештованих було засуджено до шести років ув'язнення та 74 ударів батогом.
Джерела в місті Секкез - батьківщині загиблої Махси Аміні - також повідомляють, що влада встановила біля могили дівчини нові камери спостереження. Згідно з офіційною версією, вони потрібні для контролю за вуличним рухом.
Читайте такоє: В Ірані хочуть виявляти жінок без хіджабу за допомогою відеокамер
Репресії проти журналістів в Ірані
Водночас іранські силовики посилюють тиск на журналістів та опозиційних активістів. Наприклад, до шести років в'язниці у серпні було засуджено 75-річного журналіста Кейван Самімі. А багато політичних активістів отримали від силовиків "пораду" не висовуватися з дому у разі початку в країні нових протестних виступів, оскільки вони будуть "затримані відразу ж, як тільки з'являться на вулиці".
Зазнають репресій і провідні вищі навчальні заклади Ірану, які весь останній рік були одним із центрів протестного руху. До роковин протестів кілька десятків університетських викладачів, відомих своєю критичною позицією до іранського режиму, було звільнено або відправлено на дострокову пенсію.
Протестний рух в Ірані знищено?
Але чи все це означає, що протестний рух в Ірані повністю знищений? Моніторинг соціальних мереж дозволяє припустити, що невдоволення іранським режимом не зменшується і що активісти по всій країні готують низку заходів до річниці початку протестів. Як заявила в інтерв'ю DW іранська правозахисниця Ельхам Модаресі, яка торік провела три місяці в іранській в'язниці і перебуває в Туреччині, тюремне ув'язнення лише зробило її "сильнішою". За словами Модаресі, іранський народ не злякається тієї демонстрації сили, яку здійснюють останнім часом поліція та спецслужби ісламської республіки.
Читайте також: Продовження репресій чи реформи: що чекає на Іран у 2023 році?
Навпаки, впевнена правозахисниця, політичні в'язні становлять справжню небезпеку для іранського режиму. Вона згадує, як її вперше затримали в Ірані - їй тоді було 12 років і її провина полягала в тому, що вона відмовилася носити хіджаб та ходила у червоних черевиках. "У 12 років я опинилася у в'язниці разом із вбивцями. Мене змушували чистити всі туалети у всій в'язниці. Перші тортури були до мене застосовані теж у цьому віці, - згадує Модаресі. "І мені тепер ще потрібно чогось боятися?", - риторично запитує вона.