1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і правоУкраїна

Про що домовилися на конференції щодо воєнних злочинів

Дмитро Каневський
15 липня 2022 р.

У Нідерландах відбулася Конференція із притягнення до відповідальності за воєнні злочини в Україні (Ukraine Accountability Conference). Яку мету ставили перед собою учасники і про що домовилися - у матеріалі DW.

https://p.dw.com/p/4E8Rm
Слідчий під час роботи у Бучі, Київська область, 7 квітня 2022
Слідчий під час роботи у Бучі, Київська область, 7 квітня 2022Фото: Zohra Bensemra/REUTERS

Воєнні злочини у війні Росії проти України були головною темою зустрічі в четвер, 14 липня, в Гаазі представників понад 40 країн - міністрів закордонних справ і юстиції, генеральних прокурорів та інші посадовців. Її мета - координація механізмів обміну доказами, стратегії судового переслідування, співпраці з неурядовими організаціями, усунення дублювання у роботі слідчих та надання міжнародних експертних знань з воєнних злочинів слідчим на місцях. Інша мета заходу більш символічна - гарантувати те, щоби воєнні злочини, скоєні під час війни РФ проти України, не залишились безкарними, а автократи в усьому світі не мали відчуття, що у них розв'язані руки. Організаторами заходу виступили уряд Нідерландів спільно з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) та Європейська Комісія.

Грубі порушення міжнародного і гуманітарного права, прав людини, сексуальне насильство - багато із зібраних фактів можуть свідчити про склад воєнних злочинів. Вбивства і зґвалтування в Бучі, Ірпені, атака на драмтеатр Маріуполя та сотні інших повідомлень про масові злочини російської армії в Україні шокували світ. Однак кожен з таких випадків потребує ретельного розслідування, збору доказової бази та належного процесуального оформлення. Саме тому комісар ЄС з питань юстиції Дідьє Рейндерс назвав цей процес "гігантським завданням". До того ж, війна в Україні далека від завершення. Черговим нагадуванням цьому став ракетний обстріл Вінниці в четвер, який збігся у часі з відкриттям гаазької конференції.

Читайте також: Прокурор Міжнародного кримінального суду: Україна - місце злочину

Тисячі справ і перші вироки

В Україні, за наявними даними, нині вже задокументовано і розслідується понад 20 тисяч воєнних злочинів, і ця цифра лише зростає. Допомагають у розслідуванні, використовуючи принцип універсальної юрисдикції, й фахівці низки інших країн, зокрема з 14 країн ЄС. Генпрокурорка України Ірина Венедіктова повідомила про шість вироків у зв'язку з війною України, вже винесених судами першої інстанції. Ще проти 127 осіб тривають процесуальні дії. Складніші справи, пов'язані зі злочинами проти людяності чи навітьгеноцидом, як очікується, згодом будуть передані до МКС у Гаазі.

Як ЄС допоможе Україні розслідувати воєнні злочини?

Тож на конференції обговорювали те, як об'єднати колективні дії, щоби відповідальні за ці злочини, включаючи безпосередніх виконавців та їхніх керівників, були притягнуті до судової відповідальності.

Як зазначив у вступному слові міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Гукстра: "Історія людства - це довгий ланцюг воєн. Історія безкарності і страждань. Але водночас і зростання рішучості до боротьби з безкарністю. Ми не тільки в обов'язку перед сьогоднішніми жертвами, але й хочемо запобігти злочинам у майбутньому".

"Нам необхідно зібрати докази, встановити відповідальних за воєнні злочини та притягти цих осіб до суду. Імовірно, на це піде багато років", - заявив напередодні відкриття конференції міністр юстиції Німеччини Марко Бушманн (Marco Buschmann).

Читайте також: Cексуальне насильство як зброя на війні

Поворотний момент для Міжнародного кримінального суду

Карім Хан, прокурор Міжнародного кримінального суду - інституту, який за 20 років свого існування не раз критикували за надмірну увагу до ситуації в Африці та водночас догідливість перед великими державами, у своєму виступі сказав, що війна в Україні стала поворотним моментом. "Уперше в історії МКС 43 країни, третина всіх країн-учасниць, звернулися до мого Офісу з приводу ситуації в Україні. На другий день після порушення розслідування я відправив групу слідчих на місце події", - повідомив Хан, який у квітні 2022 року особисто відвідав Бучу. "У такий час правосуддя не може бути стороннім глядачем, комфортно відпочиваючи в Гаазі", - додав Хан.

Карім Хан (у центрі) під час конеференції у Гаазі
Карім Хан (у центрі) під час конеференції у ГаазіФото: Ramon van Flymen/ANP/picture alliance

Росія, як відомо, у 2016 році відмовилась від участі в МКС, натомість Україна у 2014 році частково визнала його юрисдикцію, що відкрило можливість для Офісу прокурора суду у Гаазі порушити розслідування у березні цього року. Однак наразі суд не видавав ордерів на арешт підозрюваних.

Представниця Держдепартаменту США з прав людини Узра Зея у своєму виступі напряму звинуватила росіян у звірствах, що нагадують попередні дії Росії у конфліктах у Чечні, Грузії, Сирії та з 2014 року в Україні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у своєму зверненні в режимі відеозв'язку вказав на наявні процесуальні прогалини і недоліки в архітектурі міжнародного кримінального правосуддя, які ускладнюють судове переслідування причетних до воєнних злочинів осіб. Тому він закликав міжнародну спільноту заснувати спеціальний трибунал ad hoc. У минулому подібні трибунали створювалися щодо порушення міжнародного гуманітарного права у колишній Югославії та Руанді.

Із закликом до створення фонду компенсацій для жертв російської агресії, а також і трибуналу виступив президент України Володимир Зеленський, який теж доєднався до конференції через відеозв'язок. "Трибунал, який забезпечить справедливе та законне покарання всіх, хто розпочав цю історію катастроф і трагедій, яка стала найбільшою війною в Європі з часів Другої світової війни. Наших із вами зусиль вистачить, щоб зафіксувати злочини російських окупантів, щоб зібрати всі докази та зробити так, щоб вони були допустимими в судах", - сказав президент України.

Братська могила у Маріуполі, 9 березня 2022
Братська могила у Маріуполі, 9 березня 2022Фото: Mstyslav Chernov/AP/picture alliance

Цю пропозицію міжнародна спільнота ще має вивчити, пообіцяв глава МЗС Нідерландів Вопке Гукстра. Але вже зараз цілком конкретним результатом зустрічі є те, що Європейський Союз та 45 країн, серед яких і Німеччина, підписали політичну декларацію, підтримавши позов України проти РФ у Міжнародному суді Організації Об'єднаних Націй (ООН) у Гаазі в рамках Конвенції про запобігання геноциду. Країни-підписантки закликають РФ негайно припинити воєнні дії в Україні, як цього вимагає Міжнародний суд ООН у постанові про тимчасові заходи від 16 березня. Невиконання цієї постанови "є подальшим порушенням Росією своїх міжнародних зобов'язань", зазначається в заяві.

Рейндерс, Хан, Гукстра, Венедіктова на заключній пресконференції
Рейндерс, Хан, Гукстра, Венедіктова на заключній пресконференціїФото: Ramon van Flymen/ANP/picture alliance

Крім того, багато країн під час конференції заявили про виділення додаткових коштів на загальну суму 20 мільйонів євро. Так, Нідерланди оголосили про надання 1 мільйона євро для МКС, 1 мільйона євро для місії ООН з прав людини в Україні і ще 1 мільйона на психологічну допомогу українцям, постраждалим у ході війни. Великобританія для допомоги Україні в розслідуванні виділить 2,5 мільйона фунтів. Федеральний уряд Німеччини виділяє на підтримку роботи Міжнародного кримінального суду  мільйон євро та допоможе в експертизі. "Українські судмедексперти отримають необхідні засоби з Німеччини", - запевнили в МЗС ФРН. 

Читайте також: У Німеччині можуть судити росіян за воєнні злочини в Україні - глава мін'юсту ФРН

Відповідальність перед майбутніми поколіннями

У заключному слові міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Гукстра, підбиваючи підсумки, назвав захід створенням "коаліції для боротьби з безкарністю". Діалог, координація, уникнення дублювання функцій і співпраця - про це говорили Карім Хан та Дідьє Рейндерс.

Генпрокурка України Ірина Венедіктова у заключному слові згадала про ракетну атаку на Вінницю в четвер, а також про те, що сьогоднішні злочини є прямим наслідком пасивної реакції світу на воєнні злочини і порушення прав людини у минулому. Саме тому, наголосила Венедіктова, важливо, щоби нині зусилля міжнародного правосуддя принесли результати, а процес не затягувався на довгі роки: "На жаль, на нашій планеті дуже багато воєн, ця війна не перша і не остання, але ми маємо винести уроки і досягти результатів, тому що ми вільні, цивілізовані люди. Ми розуміємо відповідальність перед майбутніми поколіннями".

Зґвалтування як знаряддя війни