1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Можливості ФРН приймати біженців з України - на межі

5 січня 2023 р.

Що довше триває війна Росії з Україною, то більшає українських біженців у Німеччині і тим гострішими стають проблеми, пов'язані з їхнім прийомом і розміщенням.

https://p.dw.com/p/4LlEt

Українські біженці в Німеччині, перевірка документів
Фото: Carsten Koall/dpa/picture alliance

1 045 854 - стільки українців, які рятуються від війни, яку розв'язала Росія, за даними МВС ФРН, було внесено до німецького реєстру іноземців до кінця 2 січня 2023 року. Приблизно 80 відсотків із них - жінки, близько третини - діти і підлітки.

Щодня загальна кількість біженців з України в Німеччині збільшується в середньому на 170 осіб. Але, всупереч побоюванням Берліна, якогось стрибкоподібного зростання цього показника останніми днями, у зв'язку з масованими російськими ударами по інфраструктурі українських міст, не спостерігається. Проте німецька комунальна влада б'є на сполох: її ресурси з прийому нових біженців фактично вичерпані.

Гостинність німців - під загрозою

"У розв'язанні різноманітних проблем, пов'язаних із біженцями, ми досягли меж своїх можливостей", - констатував на пресконференції в Берліні 4 січня президент Об'єднання німецьких міст і громад (DStGB) Уве Брандль (Uwe Brandl). Головна проблема, на яку він вказав, - житлова. Велика кількість українських біженців оселилися у друзів, знайомих і просто жалісливих німців. "Але це не може бути постійним рішенням, - каже Брандль, - необхідно знайти інше".

На початку березня на головному вокзалі Берліна ситояли десятки людей, готових надати прихисток українським біженцям
На початку березня на головному вокзалі Берліна ситояли десятки людей, готових надати прихисток українським біженцямФото: Nikita Jolkver/DW

На головному вокзалі Берліна вже давно не стоять шеренги городян, готових потіснитися, щоб дати притулок у себе біженцям з України. Ті, хто прийняв їх на перших порах, не очікували, що біженці залишаться у них так довго. За оцінкою Брандля, гостинність німців і суспільна терпимість до українців перебувають під загрозою.

Ситуацію погіршує і без того напружена ситуація на ринку орендованого житла: квартир за доступними цінами в Німеччині - обмаль. Соціальне відомство бере на себе витрати українців на оренду житла - чи то окремої квартири, чи то кімнати - лише в тому разі, якщо ті подадуть відповідні договори.

Але, уклавши такий договір із господарем житла, пояснює Брандль, українець набуває статусу квартиронаймача, який має в Німеччині дуже широкі права і надійний захист від виселення. У результаті багато німців, які пустили до себе "пожити" українських біженців, тепер не можуть їх позбутися.

Українські вчителі та німецькі школи

Друга проблема - інтеграція українських біженців на німецькому ринку праці. Німецькі ЗМІ час від часу розповідають окремі історії успіху. Наприклад, 30-річної вченої з Одеси Марії Нестеркіної. Уже за кілька тижнів після приїзду до Німеччини вона влилася в науковий колектив Інституту фармацевтичних досліджень імені Гельмгольца (HIPS) у Саарбрюккені. Займається тепер створенням препаратів проти збудників різних хвороб - бактерій, вірусів, паразитів.
Читайте також: Українські біженці у Німеччині. Які вони?

Але це радше виняток - висококваліфікованим ученим усі двері відчинено. Значно важче доводиться вчителям, яких серед українських біженців виявилося доволі багато, зокрема тих, хто знає німецьку мову. Вчителів у Німеччині бракує, але передумова для роботи вчителем у німецькій школі - щонайменше два держіспити з різних, причому не суміжних, предметів і успішно пройдений референдаріат.

Ґерд Ландсберґ
Ґерд ЛандсберґФото: Felix Zahn/photothek/picture alliance

Система викладання в педінститутах ФРН і України істотно відрізняється, тому в німецьких школах доводиться вдаватися до різних хитрощів, щоб заповнити вакансії українськими колегами. У Саксонії, наприклад, розповів на згаданій пресконференції в Берліні керуючий справами DStGB Ґерд Ландсберґ (Gerd Landsberg), близько 100 ставок вчителів перейменували на посади вчителів-асистентів і взяли на них українських педагогів.

Німеччина може стати другою батьківщиною для українських дітей

За оцінками німецької комунальної влади, понад 40 відсотків українців планують залишитися в Німеччині і після війни - якщо і не назавжди, то на доволі тривалий час.

"Це означає, що тема інтеграції, і особливо тема залучення до трудового життя, набуває дуже важливого значення", - каже Уве Брандль, зазначаючи, що понад 430 тисяч українських біженців перебувають у працездатному віці й мають хорошу кваліфікацію. Тому, вважає він, "вкрай необхідно швидше усувати мовні бар'єри і пропонувати курси спеціалізації та підвищення професійної кваліфікації, знижувати поріг визнання українських дипломів і свідоцтв".

Діти українських біженців у берлінській школі
Діти українських біженців у берлінській школіФото: Lisi Niesner/REUTERS

Читайте також: Як навчаються українські школярі в Німеччині: не все так райдужно

Не менш важливою, за його словами, є інтеграція приблизно 200 тисяч українських дітей, які прибули до Німеччини насамперед з матерями. "Необхідно швидко та інтенсивно займатися їхнім включенням у нашу систему освіти, - переконаний Брандль. - Діти, які швидко освояться в нашій системі дитячих садків і шкіл, мають чудові шанси знайти в Німеччині другу батьківщину".

Проблема біженців залишиться назавжди

Комунальна влада очікує від федерального центру більшої допомоги, зокрема фінансової, у прийомі та інтеграції біженців. Причому не разової, а розрахованої на довгострокову перспективу.

"Ніхто не знає, скільки триватиме війна, що буде, якщо завтра до нас прибудуть ще 300-400 тисяч біженців з України, - каже Ґерд Ландсберґ. - Я вважаю, що тема біженців буде постійною. Багато хто думає: ось скінчиться війна, і проблему буде вирішено. Можливо, буде розв'язана ця проблема, але неодмінно з'явиться нова, спричинена зміною клімату або чимось іще".

Українські біженці не хочуть повертатися з ФРН в Україну?

Берлін створить 10 тисяч додаткових місць для українців