Афганську дилему, яку президент США Джо Байден успадкував у своїх попередників, по-доброму вирішити неможливо. Одним із останніх кроків Дональда Трампа на цій посаді було оголошення про виведення американських військ із Афганістану. А його попередник Барак Обама, натомість, згаяв можливість підготувати виведення військ, навівши вагомий аргумент, що після смерті Усами Бін Ладена вторгнення в країну більше не мало сенсу.
Джо Байден перебуває під великим внутрішньополітичним тиском, від нього прагнуть, аби він нарешті вже завершив цю війну. Більшість американців не хоче ризикувати людськими життями та витрачати ще мільярди доларів на країну, в якій більшість населення сприймає американців та їхніх союзників не як визволителів, а як окупантів.
До того ж, Байдену конче потрібні здобутки. Якщо багато американських президентів розпочинали війни, аби виграти вибори, цей президент мусить завершити війну, аби не втратити свою хистку більшість в обох палатах Конгресу США за результатами проміжних виборів наступного року.
Західні цивільні в небезпеці
Усе це треба враховувати, оцінюючи ситуацію, що склалася. Але складність ситуації не може бути вибаченням тій драмі та гуманітарній катастрофі, що розгортається в Афганістані в ці дні. Не лише тисячі афганців, які протягом останніх двох десятиліть допомагали західним військовим, залишилися без захисту разом зі своїми родинами.
Військові союзники, схоже, навіть не здатні евакуювати до безпечних місць власних цивільних. Як може бути так, що спершу велику частину країни залишили військові, звільнивши шлях для переможного захоплення влади талібами, а вже потім почали евакуювати персонал посольств, співробітників неурядових організацій та інші групи цивільних?
Як може бути так, що ще кількома днями раніше так звані експерти в Білому домі казали, що Кабул не впаде так швидко? Зараз в афганській столиці панує суцільна паніка, адже афганські військові, звісно, одразу ж почали переходити на бік талібів.
Через страх перед міццю "Талібану", але також тому, що воно того не варто - воювати за уряд на чолі з корумпованим до неможливості президентом Ашрафом Гані. Що ці факти говорять про якість спецслужб та розуміння ситуації в країні? І чого на тлі цього варті слова Джо Байдена, який буквально нещодавно з помпою заявив, що Афганістан більше не ховає в собі небезпеки тероризму, а тому країну можна лишити саму на себе?
Залишені напризволяще помічники
Війну в Афганістані було розпочато у відповідь на напад на США 11 вересня 2001 року. Послуговуючись малозрозумілою логікою, Джо Байден оголосив, що виведення військ буде завершено до 20-х роковин цього нападу. Певно, сподіваючись на те, що він зможе таким чином нарешті завершити ще один безславний розділ історії американських військових вторгнень та оголосити біля меморіалу в Нью-Йорку про перемогу в боротьбі з міжнародним тероризмом.
Та жодних перемог протягом останніх 20 років не сталося. Натомість було втрачено величезний кредит довіри. Особливо з боку тих, хто, будучи готовим підтримати західних військових союзників, ризикував не лише своїм життям, але й життям своїх рідних. Тепер їх так ганебно лишили напризволяще. Це стосується нас всіх. І всім нам через це має бути соромно.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.