Соціальні мережі в Україні днями вибухнули через те, як змалювали українку в другому сезоні популярного серіалу "Емілі в Парижі" на стрімінговій платформі Netflix. Киянка на ім'я Петра, що, між іншим, дозволяє поміркувати над тим, чи не йшлося в сценарії попередньо про дівчину з Чехії чи Румунії, виведена особою без смаку, гідності та совісті. Крадійка речей в магазині, персонажка, поведінкою котрої обурена і вражена головна героїня Емілі - наївна, смілива, чесна та мила американка.
Для нас це дуже неприємний момент, згусток стереотипного і несправедливого ставлення, прочитання і презентації широкому глядацькому загалу представниць нашої країни.
Читайте також: Гендерні стереотипи і виховання дітей в Україні: за помилки карають матерів
Щодо цього можна говорити окремо, в різних стрічках та серіалах українці та українки часто змальовані як представники та представниці мафії, комерційного сексу, потерпілі від торгівлі людьми, алкозалежні будівельники, шахраї та шахрайки тощо, але я хочу звернути увагу на інше.
Netflix робить ставку на політику поваги до різноманітності. Компанія, як її представники зазначають на сайті та в різноманітних інтерв'ю, наголошує на тому, що залучає до фільмування та роботи над серіалами людей різної етнічної і не лише належності. Політика Netflix, якщо вірити компанії, полягає, зокрема, в тому, щоб демонструвати різноманіття, життя людей спільноти ЛГБТ+, представників та представниць корінних народів, людей різного віку та гендеру тощо.
Така політика передбачає не лише залучення, а і розмову про проблеми, що хвилюють різних людей, показують, як і чим живуть різні люди, а також шанобливе ставлення до них.
Серіал "Емілі в Парижі" сповнений стереотипних прочитань героїв та героїнь. Так, це комедія, а в комедіях часто жарти будуються на висміюванні традиційних ролей чи бачень. Але чи можуть комедії не базуватися на стереотипах, які в даному випадку повстають визначальною частиною ідентичності французів та француженок, китаянки і, в другому сезоні, українки? Впевнена, що можуть, крім того, так і має бути, якщо вони виходять з-під камери компанії, що святкує різноманіття.
Французи та француженки серіалу - снобські персони, поведені на сексі та вільних сексуальних відносинах, зверхні та холодні, люди, що не приймають оригінальності, якщо вона виходить за межі консервативної класики. Які не бачать жодних проблем в сексуалізації жінок в рекламі, на що вказує головна героїня Емілі, котру, на відміну від них, обурює і бентежить таке ставлення до жінок.
Так, можна в цьому контексті пригадати лист, підписаний, зокрема, Катрін Деньов, де йшлося про скептичне ставлення до руху #metoo і захищалося право на флірт. Але крім цього листа, є, наприклад, відкритий лист спортсменів та спортсменок Олімпійської збірної Франції, які наполягали на зміні політики замовчування сексуальних домагань, на повазі до кожної потерпілої та потерпілого від сексуального насильства.
Читайте також: Як Google закріплює сексистські стереотипи - також і щодо жінок з України
І одне, й інше стосується француженок і французів, то нащо виписувати персонажів та персонажок стереотипно? Заради морального тріумфу головної героїні? Як на мене, сумнівна ціль.
Або ж згадаємо подругу Емілі, китаянку Мінді Чен, котра зображена дуже людяною, щирою, веселою та талановитою людиною. Ніби хоча б тут все добре. Але ні. Бо ця персонажка - нелегальна мігрантка без робочої візи.
Думаю, що не варто говорити про те, наскільки це стереотипізує китайців та китаянок, які часто стикаються саме з таким негативним ставленням до себе: безправні та нахабні зайди.
Думаю, в наступному сезоні ми побачимо представниць і представників інших національностей, котрих гратимуть люди різної етнічної належності, і це добре, це якраз про те, що Netflix дійсно турбується про різноманіття і дбає про інтереси глядачів та глядачок в усьому світі.
Але мені б хотілося наголосити на тому, що різноманіття - це не про виведення персонажів, ідентичність котрих базується виключно на стереотипах. Це про повагу до кожної та кожного, можливість бачити і розуміти більше, відчувати глибше, а не виписувати сценарні жарти для прогресивних романтичних комедій наших часів в дусі зневажливих сценок, притаманних моветонному гумору минулого сторіччя.
Коментар висловлює особисту думку автора. Воно може не збігатись з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.