Історії колишньої міністерки закордонних справ Австрії Карін Кнайссль (Karin Kneissl) та депутата німецького Бундестагу від ХДС Акселя Фішера (Axel Fischer) дуже різні. Проти німецького парламентаря прокуратура проводить розслідування за підозрою в хабарництві, натомість австрійка законно погодилася працювати в наглядовій раді великого нафтового концерну (російського концерну "Роснефть". - Ред.). Але обидва випадки мають спільний знаменник: авторитарні режими, які різноманітними шляхами намагаються забезпечити собі вплив на демократичні країни Європи за допомогою приманки у вигляді грошей.
Ані Фішер, ані Кнайссль не є винятками. Німець, як підозрює слідство, був частиною створеної Азербайджаном мережі західних політиків у Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), які роками заважали тому, аби режим у Баку був покараний за порушення прав людини. А Кнайссль, працюючи на "Роснефть", наслідує приклад колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder), який одразу ж після завершення повноважень пішов на службу російським енергетичним концернам, що є інструментами агресивної геополітики Кремля. Люди їхнього штибу послаблюють європейські демократії не лише своїм лобізмом на користь проєктів на кшталт (газпроводу. - Ред.) "Північний потік - 2", але й тому що зміцнюють віру корумпованих режимів у те, що Захід, зрештою, готовий до оборудок у їхньому стилі.
Автор: Райнгард Фезер, оглядач Frankfurter Allgemeine Zeitung
Без права перевидання. © Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, Франкфурт-на-Майні.
Сайт газети Frankfurter Allgemeine Zeitung
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.