1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаМолдова

Експерт: Росія хоче повернути собі Молдову, як і Білорусь

Марина Барановська
16 березня 2023 р.

Голова регіонального відділення Фонду Науманна в Молдові розповів DW про спроби Кремля дестабілізувати ситуацію в Молдові та опір цьому з боку Євросоюзу.

https://p.dw.com/p/4OmVW
Антиурядова акція проросійської партії "Шор" у Молдові
Антиурядова акція проросійської партії "Шор" у МолдовіФото: VLADISLAV CULIOMZA/REUTERS

У розпорядження німецьких медіакомпаній WDR, NDR і газети Süddeutsche Zeitung потрапила копія плану Кремля "Стратегічні цілі Російської Федерації в Республіці Молдова". З документа випливає, що Москва планує відвернути Молдову від Заходу і повернути Кишинів у сферу свого впливу. DW поговорила з керівником регіонального відділення Фонду імені Фрідріха Науманна в Румунії та Молдові Раймаром Ваґнером (Raimar Wagner) про те, яким чином Росія намагається дестабілізувати ситуацію, як на плани РФ впливає війна в Україні та як Євросоюз протистоїть гібридній війні Кремля в Молдові.

DW: Наскільки серйозно слід ставитися до плану Росії повернути Молдову до сфери свого впливу? Наскільки достовірним і справжнім виглядає цей план?

Раймар Ваґнер: Документ виглядає справжнім і достовірним, і до планів Москви слід ставитися дуже серйозно. Але потрібно також розрізняти плани і реальність. На початку війни минулого року загроза була серйозною. У Москви був план створення коридору аж до Придністров'я, і до 9 травня в Кишиневі було багато побоювань, що Москва захоче напасти на Молдову. На щастя, українська армія втримала позиції під Одесою. Від Одеси до Кишинева всього дві години їзди, а між ними розташоване Придністров'я. Зараз російські війська відбито. Але протягом багатьох років проксівійна, або гібридна війна, яку Росія веде проти Молдови, дедалі посилювалася. Російські пропагандистські телеканали в Молдові продовжують поширювати дезінформацію. Проросійські партії в Молдові отримують фінансування протягом багатьох років.

Раймар Ваґнер
Керівник відділенні Фонду Фрідріха Науманна в Молдові Раймар ВаґнерФото: Zdravko Yonchev/Friedrich-Naumann-Stiftung

Нинішні протести в країні, які організовує проросійська партія "Шор", також фінансують: учасників привозять на автобусах до столиці і видають добові. 13 березня міністерка внутрішніх справ Молдови (Ганна Ревенко. - Ред.) оголосила, що було заарештовано 25 осіб. Вони були організовані в невеликі осередки чисельністю до восьми осіб, їх нібито координував один із членів угруповання "Вагнер", і, як стверджують, їм було обіцяно по 10 тисяч євро на осередок, щоб розпалити заворушення на протестах. Місяць тому президент України Володимир Зеленський, а потім і президентка Молдови Майя Санду говорили про те, що у Росії існують плани внутрішньої політичної дестабілізації Молдови. Йшлося навіть про захоплення заручників. Тож ми маємо серйозно ставитися до цих загроз. З іншого боку, наразі сили безпеки Молдови добре контролюють ситуацію в країні.

Читайте також: Дебати в Європарламенті: Росія діє у Молдові методами КДБ

Документ розроблений тими ж експертами, які розробляли стратегію приєднання Білорусі до Росії. Але Кремль, схоже, хоче не поглинати Молдову, а повернути її у сферу впливу Росії. Чи є ще якісь відмінності в цих двох планах?

Я не думаю, що є якась ідеологічна різниця. Росія хоче повернути собі Молдову, як і Білорусь. Для Молдови також існує загроза з боку Придністров'я, де все ще дислоковані 1500 російських військовослужбовців, ще 1700 представників місцевих сил також налаштовані проросійськи. Крім того, там можна мобілізувати ще до 20 тисяч осіб, і це може певним чином вплинути на хід війни в Україні. Через цю загрозу Україна змушена підтримувати дуже сильну оборону на кордоні з Придністров'ям і не може передислокувати ці сили, наприклад, у Бахмут. Крім того, Молдова відчуває енергетичну залежність від Придністров'я, тому що вона все ще отримує звідти електроенергію. Тож це дуже складна ситуація з точки зору політики безпеки.

Як впливає на плани Росії щодо Молдови війна в Україні?

Молдовське суспільство поляризоване. Фонд імені Фрідріха Наумана 14 березня оприлюднив результати опитування, проведеного на його замовлення соціологічним інститутом Magenta Consulting. Вони показують, що 30 відсотків населення Молдови, як і раніше, хочуть зближення з Росією. В основному це жителі сільських регіонів, яким зараз живеться відносно важко через високі ціни на енергоносії. Війна підвищила ціни на енергоносії в Молдові в сім разів, і населення це відчуває попри всі соціальні заходи уряду. У Молдові підвищується рівень бідності, зростають ціни на життя та електроенергію, у країні 30-відсоткова річна інфляція - одна з найвищих у Європі. Велика частина населення незадоволена результатами роботи уряду. При цьому неважливо, що зараз при владі проєвропейський уряд, - якби він був проросійським, люди теж були б незадоволені. Саме на цьому і грають проросійські сили: вони використовують незадоволення людей менш політично освічених і з низьким рівнем освіти, вони маніпулюють цими людьми, купують їх для своїх протестів. Проте половина країни налаштована проєвропейськи - в основному, це міське населення, люди, які бували за кордоном. Ті 30 відсотків, які виступають за зближення з Росією, жодного разу в житті не відвідували іншу країну. Саме тому вони такі вразливі.

Антиурядові протести проросійської партії "Шор" у Молдові
Нинішні антиурядові протести в Молдові спричинені здостанням бідності та високою інфляцією в країніФото: VLADISLAV CULIOMZA/REUTERS

З огляду на економічні витрати, пов'язані з війною в Україні, чи вистачить у Москви ресурсів і сил, щоб діяти і в Молдові?

Молдова - маленька країна. У ній мешкає 2,6 мільйона осіб, водночас половина населення - у Кишиневі та прилеглих до нього районах. Тому Росії не потрібно вкладати шалені кошти в дезінформацію і пропаганду. Навіть якщо уряд Молдови вже заборонив шість проросійських каналів, у країні все ще є кабельне телебачення, через яке дивляться російські новини. Третина учасників нашого дослідження підтвердили, що коли вони вмикають телевізор, вони дивляться російські канали. Російське телебачення дивляться ще 20 відсотків населення. Фейкові новини поширюються через Telegram. Фінансуються проросійські партії. Проросійським силам у Придністров'ї безкоштовно постачають газ. Це все витрати, які наразі не зачіпають Росію безпосередньо. Тому, на жаль, я думаю, що Росія все ще може дозволити собі цю гібридну війну, і ми не зможемо позбутися її в найближчі кілька років.

Уряд Молдови підтримує проєвропейський курс. У червні минулого року країна отримала статус кандидата на приєднання до Євросоюзу, Брюссель хоче бачити її у складі ЄС. Як Євросоюз має протистояти планам РФ щодо дестабілізації ситуації в Молдові?

ЄС добре працює в Молдові і реагує відносно швидко. Молдові надається фінансова допомога та кошти на різні проєкти. Крім того, три країни ЄС - Німеччина, Франція та Румунія - об'єднали зусилля й організували міжнародні конференції донорів. Перша відбулася в Берліні, друга влітку минулого року - в Бухаресті, і третя - восени в Парижі. Це конкретна допомога, і ці гроші йдуть також на субсидування рахунків за електроенергію. У Молдові працює чимало експертів ЄС - у таких сферах як адміністративна реформа, судова реформа, реформа освіти. Тож є великий міжнародний потенціал розвитку. З іншого боку, щоб прискорити реалізацію реформ, ЄС має чинити тиск (на Молдову. - Ред.). У щойно опублікованому звіті йдеться про те, наскільки просунулися три країни - Україна, Молдова і Грузія - на шляху виконання умов для вступу в ЄС. У Молдові відносна політична стабільність, уряд має цілковиту владу в країні, і проєвропейськи налаштовані громадяни хотіли б бачити швидшу реалізацію реформ. Зокрема й тому, що Грузія та Україна наразі просунулися цим шляхом далі, ніж Молдова.

Можливо, в ситуації загрози з боку Росії варто було б прийняти Молдову в ЄС за прискореною процедурою?

У 2004 році вже була хвиля (вступів до ЄС. - Ред.) держав Центральної Європи, потім, у 2007 році, було швидко прийнято Румунію і Болгарію, хоча тепер ми знаємо, що багато в чому вони були ще не готові, наприклад, у сфері судової реформи. А в Молдови не просто великі, а величезні проблеми в цій галузі. Особисто я проти швидкого прийняття. Приєднання до Євросоюзу непідготовлених країн із політичного розрахунку згодом може завдати шкоди самому ЄС. Я вважаю, що Брюсселю також необхідно трохи реформувати себе в плані ухвалення рішень. Ми щойно бачили, що днями Угорщина вкотре не погодилася на вступ Швеції та Фінляндії до НАТО. Іншими словами, я б сказав: трохи тиску (на Молдову. - Ред.), трохи позитивного ставлення, менше критики, але не прийняття до ЄС за будь-яку ціну.