1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Доведеться здавати території? Експерти про тактику ЗСУ

Данило Білик
4 квітня 2024 р.

На тлі атак Росії по інфраструктурі українських міст та ударів України по об'єктах в РФ ситуація на фронті залишається складною. DW поговорила з німецькими експертами про нинішню фазу війни.

https://p.dw.com/p/4eOWO
Наслідки авіаудару Росії по житловому будинку в Харкові, 27 березня
Наслідки авіаудару Росії по житловому будинку в Харкові, 27 березняФото: Andrii Marienko/AP/picture alliance

Серія масованих ракетних ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі, яких Росія завдала протягом останніх двох тижнів, дещо відвернула увагу від ситуації на фронті. Однак вона надалі залишається складною для української армії. Росія продовжує наступальні дії і після захоплення Авдіївки в лютому. Зокрема кілька днів тому, за даними низки західних ЗМІ та військових аналітиків, Росія провела чи не наймасштабнішу танкову атаку за весь період бойових дій. Поблизу села Тоненьке, що на захід від Авдіївки, як пишуть українські військові кореспонденти, ЗСУ вдалося зупинити атаку, знищивши 20 із 48 одиниць російської техніки.

У чому полягає стратегічна оборона?

Відсутність успіху українського контрнаступу 2023 року разом із цьогорічним просуванням РФ та її подальшими наступальними діями, а також браком боєприпасів і блокуванням військової підтримки України з боку США ставлять Київ у невигідне становище, вважає німецький військовий експерт, полковник у відставці Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter). До цього, на його думку, додається брак живої сили в ЗСУ. Аби подолати його, в Україні, зокрема, знизили призовний вік з 27 до 25 років. Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, за словами Ріхтера, "мав рацію у своїй оцінці ситуації в тому сенсі, що Україні треба переходити до стратегічної оборони і що нестачу живої сили треба заповнювати додатковою мобілізацією". Тоді Залужний казав про необхідність мобілізувати ще 500 тисяч людей.

Руйнування внаслідок бойових дій на Донеччині
Руйнування внаслідок бойових дій на ДонеччиніФото: Hector Adolfo Quintanar Perez/Zumapress/picture alliance

Що ж стосується стратегічної оборони, то вона, за словами Ріхтера, означає, що "з урахуванням нестачі сил треба сконцентрувати свої частини, вирівняти фронт, не боронити надто великі території, а здавати їх, якщо їхнє утримання не виправдовує себе або є ризик, що власні війська можуть потрапити в оточення". "Такі інциденти, як в Авдіївці, не повинні повторюватися. Треба стежити за тим, щоб не було поспішних відступів. Треба ґрунтовно готуватися", - каже експерт. Україні, на думку Ріхтера, варто сконцентруватися на будівництві оборонних укріплень, зокрема другої і третьої лінії оборони. "На це потрібен час. Але в результаті це дає переваги стороні, що обороняється", - переконаний він.

Атаки дронами по РФ мають військовий і психологічний ефект - Ланґе

Водночас говорити про відсутність військових успіхів України загалом не можна. У березні підрозділи "Російського добровольчого корпусу", легіону "Свобода Росії" та "Сибірського батальйону", що воюють на боці ЗСУ, перетнули українсько-російський кордон і воювали з армією РФ вже на території Росії. Але головні успіхи України пов'язані не стільки з подіями на фронті, скільки з ударами дронами в глибину російської території, цілями яких стають паливні бази, нафтопереробні заводи або ж, як напередодні в Татарстані, навіть завод з виробництва дронів. За словами експерта Мюнхенської конференції з безпеки, колишнього співробітника міністерства оборони ФРН Ніко Ланґе (Nico Lange), такі удари "мають дуже великий сенс" для України, адже дрони є відносно недорогими і Росія, очевидно, може мало що проти них вдіяти. "Це спрямовано проти виробництва тих дронів, які щоночі літають в Україні. Адже ППО в Україні мало, боєприпасів для нього не вистачає", - каже експерт.

Руйнування внаслідок удару дронами по об'єктах у Татарстані
Удар дронами по об'єктах у Татарстані - поки що найбільш віддалений від українського кордонуФото: Ostorozhno Novosti/Handout via REUTERS

Інший ефект від українських атак, за словами Ланґе, - психологічний. У багатьох росіян, мовляв, виникає враження, що "Росія не може захищати свою країну". "Звісно, пропагандою можна завжди відвертати увагу на інші справи, але мені здається, що це має також психологічний ефект всередині Росії", - каже експерт.

Читайте також: Депутат Бундестагу: "Війну потрібно перенести в Росію"

Чотири елементи нинішньої стадії війни в Україні

Ланґе розкладає нинішній перебіг війни на чотири елементи. Серед них і посилені атаки РФ по українській енергоінфраструктурі, і намагання просунутися на сході після захоплення Авдіївки, і дронові атаки України на російські промислові об'єкти. Ще один елемент війни, за словами експерта, - це військова активність України в регіоні Чорного моря. "Україна надалі може впливати на ситуацію - і за допомогою ракет, і за допомогою дронів. І кораблі, і логістика Росії там мають проблеми", - каже Ланґе. Натомість просування військ РФ на сході після Авдіївки він вважає малоуспішним та наголошує на великих втратах особового складу та техніки російською армією. "І якщо Росія не може просунутися далі зараз, коли в Україні проблема з боєприпасами і питання з мобілізацією не вирішене, то тоді ситуація з точки зору Росії будуть тільки гіршою, коли ці питання буде вирішено", - припускає експерт. Він нагадує про запущену Чехією ініціативу із закупівлі боєприпасів для української артилерії, яка "вже дає результати", а також ухвалений у першому читанні закон про мобілізацію в Україні.

Ніко Ланґе переконаний, що великих можливостей для наступальних операцій у Росії вже немає. "Для мене тактика Росії виглядає так: якщо ми не можемо захопити, тоді будемо руйнувати все, - каже він з огляду на атаки по великих українських містах останніх тижнів. - Це абсолютно не підходить під (російський наратив про. - Ред.) "наших людей, яких потрібно захищати". Це просто деструктивна, брутальна, цинічна гра Росії".

Снаряди для ЗСУ і зброя ФРН: інтерв'ю з генералом Бундесверу