Як пропаганда з РФ потрапляє в український інфопростір

"Євросоюз розвалюється", "реформи в Україні провалились", "добробут пострадянських країн пов'язаний виключно з Росією". Це три основні меседжі, які після озвучення їх у російських засобах масової інформації найбільше повторювалися у медіа шести країн Східного партнерства, зокрема в Україні. До аудиторії кожної країни кремлівська пропаганда підбирала свою особливу "тему-ключ", через яку просувалися ті чи інші тези. Загалом зафіксовано 44 таких меседжі, йдеться у дослідженні контенту ЗМІ країн Східного партнерства та Росії "Пропаганда, що поглиблює прірву у взаєморозумінні". За підтримки ЄС та організацій-партнерів його провів Секретаріат Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.    

Дослідження проводилось влітку 2016 року одночасно в Україні, Грузії, Азербайджані, Вірменії, Білорусі та Молдові. Фокус дослідження - відстеження та визначення потенційного впливу на місцеву аудиторію, умовно кажучи, "мандрівних" пропагандистських наративів, які з федеральних каналів Росії або під впливом їхнього контенту найчастіше потрапляють в інформаційний простір ЗМІ країн Східного партнерства.

Результати дослідження вказують, що найбільше повторюють меседжі російських медіа українські ЗМІ - в Україні зафіксовано 46,5 відсотка усіх подібних випадків у шести країнах Східного партнерства. Лише за тим ідуть білоруські ЗМІ, у яких знайшли майже 17 відсотків відтворень "мандрівних" пропагандистських наративів. Найменше з них дослідники зафіксували у Азербайджані, Вірменії та Грузії. "У Грузії та Азербайджані вже кілька років немає у відкритому доступі російських телеканалів. Це вплинуло на результат", - переконаний Борис Навасардян, представник міжнародної групи, яка здійснювала дослідження.

ЄС під прицілом

За словами Навасардяна, найбільшою "мобільністю", "взаємопроникністю" між ЗМІ країн Східного партнерства та Росії мають меседжі, які стосуються Євросоюзу. У висвітленні європейської теми домінує негативна оцінка ролі ЄС і скептицизм щодо його майбутнього. Зокрема, найбільш повторюваними є тези: "Захід прагне розширити свою геополітичну присутність в Євразії, щоб послабити Росію. Євросоюз і США перебувають у змові проти Росії", "Євросоюзу (Шенгенській угоді, політиці сусідства ЄС) приходить кінець", а також, що "Росія встає з колін, прогресує всупереч санкціям Заходу".

"Повідомлення для кожної країни мають свою специфіку. Це дозволяє нам говорити, що російська пропаганда в країнах Східного партнерства дається диференційовано. У кожній країні те, що найбільше цікавить Росію, виходить на перший план і найчастіше використовується", - наголошує Борис Навасардян. Він зазначає, що потрібні російській пропаганді "послання" в Азербайджані подаються через проблему розміщення військ НАТО у Східній Європі і Балтійських країнах, які загрожують стабільності у регіоні. У Вірменії мішенню російської пропаганди є громадянське суспільство, яке представляється як "п'ята колона Заходу". Через білоруські ЗМІ нав'язується думка, що безхмарне майбутнє країни можливе лише завдяки співпраці з Росією.

Здебільшого ці думки поширюються через слова журналістів у повідомленнях ЗМІ, через коментарі експертів чи місцевих політиків, вказує Навасардян.

Україна - винятковий випадок

В Україні найчастіше повторюваною думкою було та, що реформи в країні не проводяться, а рівень корупції суттєво зріс у порівнянні з тим, коли президентом був Віктор Янукович, каже Андрій Кулаков, представник "Інтерньюз-Україна" - організації, яка відслідковувала вплив російської пропаганди саме в Україні.

За його словами, на другому місці за вживаністю в українських ЗМІ був меседж про те, що Україна не потрібна Європі, і євроінтеграція - це хибний вибір України. "Натомість російський наратив, що Крим легітимно приєднаний до Росії на основі референдму і вияву волі кримського населення, не був підтриманий жодним з українських ЗМІ. Ця тема надто дражлива. Українські ЗМІ тут проявляють одностайність", - наголошує Андрій Кулаков. 

За словами експертів, дане дослідження показало, що громадяни пострадянських країн отримують інформацію про проблеми в сусідніх країнах через "російський пропагандиський фільтр" так, як це вигідно Росії, оскільки між країнами Східного партнерства немає прямого обміну інформацією про проблеми всередині цих країн.

Результати цього дослідження вже презентовані депутатам Європарламенту у Брюсселі.