Суперечка навколо рукописів Кафки триває

Рукописи не горять. Ця відома фраза виправдалася у випадку з рукописами Франца Кафки. Сам він перед смертю заповів своєму кращому другу, композитору й письменнику Максу Броду, спалити все, що він написав. Але Брод цього заповіту Кафки не виконав.

Ланцюг успадковувань

У такий спосіб Макс Брод, який сам, як і Кафка, мав єврейське коріння й походив з Праги, зробив свій неоціненний внесок у збагачення сучасної літератури кількома геніальними романами.

Після смерті Макса Брода 1968 року в Тель-Авіві рукописи, за його заповітом, перейшли до Естер Гоффе. Ця жінка, яка у віці 101 року два роки тому померла також у Тель-Авіві, була секретаркою і упродовж довгих років супутницею життя Брода. Гоффе поступово продавала деякі частини з рукописного скарбу Кафки. Те, що залишилося нині, належить донькам Гоффе й зберігається у сейфі одного із швейцарських банків.

За зміст цього сейфу нині позмагається в суді Національна бібліотека Ізраїлю. Утім, не тільки за нього, але й за продані раніше рукописи Кафки. Саме тут і розпочинається ізраїльсько-німецька суперечка.

Найдорожчий рукопис сучасної літератури

1988 року на аукціоні Sotheby's у Лондоні був проданий рукопис відомого роману Кафки «Процес». Придбав його за 1,98 мільйона доларів Німецький літературний архів, що розташований у місті Марбаху. Це була найбільша ціна, яка коли-небудь сплачувалася за рукопис твору сучасної літератури.

Національна бібліотека Ізраїлю висловлює сумніви щодо прав на рукописи, які мають доньки Естер Гоффе. Проблему намагається пояснити директор Німецького літературного архіву Ульріх Раульфф: «Рукописи Кафки Макс Брод свого часу подарував Естер Гоффе, і вона підписала «Подарунок прийнято». Макс Брод студіював юридичну справу, тому точно знав, як правильно все оформити. Цей акт дарування, підкреслюю, дарування, а не успадкування, перевірено й підтверджено судами в Ізраїлі. Тобто, юридично підтверджено, що саме пані Гоффе була власницею рукописів до останнього часу, а отже й мала право продавати рукопис «Процесу», - каже Раульфф.

Що у сейфі?

Інша історія – це суперечка навколо рукописів, якими нині володіють сестри Гоффе. В Ізраїлі сумніваються у коректності їхніх прав на документи, які жінки вже нібито пообіцяли віддати Німецькому літературному архіву. Цікаво, що донині достеменно так і невідомо, що саме перебуває в сейфі швейцарського банку. «У Цюріху лежить те, що свого часу подарував Естер Гоффе Макс Брод. Тобто, там точно є рукописи Кафки. Які саме, цього я не знаю», - пояснює Ульріх Раульфф.

Фактично, починаючи з 50-их років минулого століття, у цюріхський сейф заглядала лише Естер Гоффе, яка, до речі, відмовлялася співпрацювати з літературознавцями. Утім, нині саме науковці, дослідники творчості Кафки, з нетерпінням очікують можливості зазирнути в документи, що зберігаються у Швейцарії.

Очевидно, окрім рукописів, у сейфі зберігаються ще й щоденники Макса Брода часів початку його дружби з Кафкою. Для дослідників прочитання цих документів означало б отримати ще один погляд на життя та творчість відомого письменника.

Утім, все вказує на те, що науковцям доведеться набратися ще чимало терпіння. Адже в суперечці навколо прав на рукописи Кафки поки не видно чіткої розв’язки. У цьому контексті йдеться про престиж і чималі гроші. Сам Кафка все це навряд чи зрозумів би. Зрештою, він очікував, що його рукописи кинуть у вогонь.

Автори: Йохен Кюртене, Леся Юрченко

Редактор: Тетяна Бондаренко