1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Статус основного союзника США поза НАТО

10 жовтня 2016 р.

Київ працює над тим, щоб отримати статус основного союзника США поза НАТО, повідомив міністр оборони України Степан Полторак. Що приніс би цей статус Україні і яку користь від нього вже мають інші країни?

https://p.dw.com/p/2R5Or
Маневри Sea Breeze 2015
Маневри Sea Breeze 2015Фото: Getty Images/AFP/A. Kravtsov

Україна працює над тим, щоб отримати статус основного союзника США поза НАТО. З такою заявою у неділю, 9 жовтня, виступив міністр оборони України Степан Полторак в ефірі програми "Лівий берег зі Сонею Кошкіною". "Щодо статусу особливого партнера - від президента України є завдання працювати в цьому напрямку. Але ми повинні довести нашим колегам - зокрема в Альянсі (НАТО - Ред.), що маємо чітке бачення того, як відбуватимуться реформи у збройних силах, міністерстві оборони, оскільки вони є невідворотними", - сказав він, додавши, що дуже високо оцінює шанси України отримати такий статус.

Уперше про подібну можливість в Києві заговорили ще влітку 2014-го року, коли з відповідною пропозицією виступили американські конгресмени -  Джим Герлах, Марсі Каптур і Сандер Левін. Втім, відтоді справа далеко не просунулась. А у вересні того ж року президент України Петро Порошенко в інтерв'ю телеканалу CNN спрогнозував, що Київ не отримає статус партнера поза НАТО, оскільки уже має подібний статус на рівні співпраці зі Сполученими Штатами Америки. Тепер же про цю можливість у Києві згадали знову.

Багатообіцяючий статус

Статус "основного союзника поза НАТО" (Major Non-NATO Ally) - це двосторонній договір між США та іншою державою. У 2008 році після Бухарестського саміту НАТО і війни у Грузії, через потужні російські протести та нерішучість окремих членів Альянсу, Україна так і не отримала плану дій щодо членства в НАТО. Ще тоді деякі експерти закликали до того, щоби Київ домагався статусу "основного союзника поза НАТО". Однак на той момент українські політики не дослухалися до цих закликів, нагадав незалежний експерт з міжнародної безпеки Євген Жеребецький. "За часів Ющенка ніхто про це серйозно не думав. Всі поговорили і забули. І тепер відомо чим все це скінчилося", - каже він.

Міністр оборони США Ештон Картер (л) та його український колега Степан Полторак на зустрічі у червні 2016-го в Брюсселі
Міністр оборони США Ештон Картер (л) та його український колега Степан Полторак на зустрічі у червні 2016-го в БрюсселіФото: picture-alliance/dpa/V. Mayo

Жеребецький переконаний: якщо США надали б Україні привілейований статус союзника, це зменшило б потенційну ймовірність прямого російського вторгнення.

Ще однією перевагою отримання Україною такого статусу може бути зняття експортних бар’єрів надання різної допомоги. "Надавши статус основного союзника поза НАТО, США можуть надавати Україні допомогу без експортних обмежень", - прокоментував Deutsche Welle виконавчий директор Американського Центру відносин США-Україна Володимир Зарицький. На заваді прямої військової підтримки України стоїть внутрішнє законодавство США - закони про контроль за експортом озброєнь і зовнішню військову допомогу.

"Точки опори"

У разі надання пріоритетного військово-політичного статусу США як ніколи будуть зацікавлені у територіальній цілісності та обороноздатності свого військового союзника - України. Хоча при цьому прямих зобов’язань надавати військову підтримку партнерам, які мають статус основного союзника поза НАТО, США не зобов’язані, зауважує аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. "На сто відсотків Україна не може розраховувати на підтримку. Тут немає якихось односторонніх зобов’язань США. Союзники можуть воювати, а можуть не воювати. Останнє слово там за президентом США. Це те, що відрізняє цей формат співробітництва від звичайного членства в НАТО", - констатує Горбач.

Водночас такий статус США надає країнам підтримку власних "точок геополітичної опори" у світі. "Десять разів подумають перед тим, чи поводитися агресивно до країни, яка має статус основного союзника США поза НАТО", - наголошує аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва.

Обсяги військової допомоги

1989 року цей статус отримали Австралія, Єгипет, Ізраїль, Південна Корея і Японія. За президентства Білла Клінтона до них додалися Йорданія, Нова Зеландія та Аргентина. Під час президентства Джорджа Буша-молодшого список поповнився Бахрейном, Філіппінами, Таїландом, Кувейтом, Марокко та Пакистаном. За чинного президента Барака Обами цей статус отримали Афганістан та останнім Туніс у 2015-му році.

Президент США Барак Обама, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху та військові позують на тлі системи протиракетної оборони "Залізний купол", розробленої за сприяння США
Президент США Барак Обама, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху та військові позують на тлі системи протиракетної оборони "Залізний купол", розробленої за сприяння СШАФото: Reuters

Ці країни мають прямий і дуже відчутний зиск, каже директор київського Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у розмові з DW. Експерт зазначив, що завдяки цьому статусу Ізраїль щорічно отримує від США понад 5 мільярдів доларів допомоги на військові програми. Американські протиракетні комплекси Patriot стоять на озброєнні ізраїльської армії. Допомагають США і всьому оборонно-промисловому комплексу. Наприклад, система протиповітряної оборони "Залізний купол", яка довела свою високу ефективність в конфлікті з угрупованням ХАМАС улітку 2014-го, була розроблена ізраїльською "оборонкою" за сприяння США.

Цим досвідом може скористатися і Україна, каже Семиволос. "В ключові моменти історії США забезпечували максимальну підтримку Ізраїлю та його безпеці", - прокоментував Deutsche Welle Семиволос. У вересні 2016-го стало відомо про те, що Вашингтон у наступні десять років виділить Ізраїлю рекордні 38 мільярдів доларів на військові потреби. Це найбільша сума, яку США коли-небудь в історії обіцяли іншій країні, констатують коментатори.

Наразі ж українській стороні сподіватися на швидкі рішення з Вашингтона не варто, вважають оглядачі. І справа не лише у швидкості українських реформ. Адміністрація президента Барака Обами зараз навряд чи робитиме різкі кроки "під занавіс" його президентської каденції. Новому ж президентові США, незалежно від того хто ним стане, знадобиться не один місяць на окреслення пріоритетів зовнішньої політики.

Росія зводить нову військову базу неподалік кордону з Україною (26.09.2016)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою