1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Поява проспекту Степана Бандери в Києві: реакція соцмереж

Наталія Соколовська8 липня 2016 р.

Рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери викликало жваву дискусію серед користувачів соцмереж. Своє ставлення висловили історики, журналісти, митці.

https://p.dw.com/p/1JLfX
Фото: Imago/Hoch Zwei

Український журналіст, блогер та історик Вахтанг Кіпіані на своїй сторінці у Facebook, зокрема, написав: "Ім'я Бандери з'явилося на карті столиці. Як його адвокат у проекті "Великі Українці" зникненням Московського проспекту задоволений. Але провідник революційної ОУН не був святим, він був ідеократом і політиком екстреми. Його ідеї і дії треба сприймати "історично". Але, незважаючи на всі але - його ім'я не може не бути на карті країни, яка воює за незалежність з тим самим ворогом, з яким воював і ким був убитий Степан Бандера".

Подібної думки дотримується й народний депутат Микола Княжицький: "Не боятися. Не боятися називати вулиці іменем Бандери і не боятися засуджувати ті злочини проти мирного населення в тому числі за етнічними ознаками, які чинили українці на окупованій чужинцями власній землі. Не боятися також пам'яті про мільйони замордованих українців. Ця пам'ять має зробити нас мудрими й сильними", - зазначається на його сторінці у соціальній мережі Facebook.

Український письменний Андрій Бондар розкритикував рішення Київради. "Була сьогодні інформація, що київський Московський проспект збираються перейменувати на проспект Степана Бандери. Вважаю це помилкою та дурістю. І навіть не знаю, чого в цьому більше - помилки чи дурості, - пише він на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. - Наше інфантильне бажання ґлорифікувати постатей, які досі викликають у нашому суспільстві контроверсії, схожі на свідоме бажання добровільно обпікатись або ходити по граблях". Крім того, за його словами, такий крок може привести до конфронтації напередодні річниці Волинської трагедії.

Активіст української громади в Голландії Олександр Снідалов застерігає від негативної реакції з боку Польщі. "Якщо гурт ОтВінта наказом МВС не пускають до Польщі через пісню "Українська Повстанська Авіація", то як ви думаєте чи помітить польська влада перейменування проспекту столиці України в роковини волинської трагедії і на честь того, кого поляки вважають одним з натхненників волинської трагедії? І як, на вашу думку, це позначиться на підтримці Польщею України на саміті НАТО, який в цей самий час буде походити у Варшаві? Питання риторичні", - пише він на своїй сторінці у Facebook.

Таку думку не поділяє журналіст Отар Довженко: "Проспект Бандери в Києві: добре, бо образить москалів, погано, бо образить поляків. Господи, що за логіка :( Чому не можна називати об'єкти на чиюсь честь із любові і вдячності? Якщо не любимо нікого і не вдячні нікому, а тільки шукаємо, як дошкулити, тоді нехай усі вулиці будуть Парковими, Абрикосовими і Сонячними, поки ми не навчимося", - читаємо на його сторінці в Facebook.

Також український журналіст Роман Скрипін вважає, що не потрібно надто зважати на думку інших країн. "Я можу помилятися, це мені, як людині, властиво, але: а коли з нами хтось консультувався з Варшави, Москви, Берліна, Брюсселя, Кишинева, Будапешта, Відня або інших столиць, як назвати ту, чи іншу вулицю", - пише на своїй сторінці у Facebook.

А от український журналіст та політолог Євген Глібовицький на своїй сторінці у Facebook написав наступне: "Замість дослідження Бандери, обговорення Бандери, вивчення Бандери ми отримуємо передчасний вердикт, який при зміні влади підлягатиме оскарженню з найгірших - політичних - мотивів. Націоналістична ангажованість політики національної пам'яті починає ставати загрозою для національної безпеки".

Комерціалізація декомунізації: як в Україні "Ленінів" продають (23.06.2016)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою