1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Лук'янівський СІЗО готується до "переселення"

Лілія Гришко27 червня 2016 р.

Головний київський слідчий ізолятор хочуть продати. Уряд розраховує, що в обмін на земельну ділянку в центрі Києва, де нині розташована установа, інвестор побудує новий сучасний комплекс попереднього ув'язнення.

https://p.dw.com/p/1JCbz
Церква на території Лук'янівського СІЗО
Церква на території Лук'янівського СІЗОФото: T. Shulimova

Міністерство юстиції України, яке після ліквідації Державної пенітенціарної служби у травні цього року отримало у "спадок" виправні колонії, в'язниці та СІЗО, серйозно взялося за реформування кримінально-виконавчої системи. Серед пріоритетів реформи - приведення умов тримання ув'язнених у слідчих ізоляторах до європейських стандартів.

Пілотним проектом із впровадження європейських норм у пенітенціарних закладах має стати київський ізолятор тимчасового утримання, який у народі називають Лук'янівською в'язницею чи Лук'янівським СІЗО через назву площі у центрі Києва, неподалік якої розташований ізолятор.

Історія під знесення

Ця будівля важлива в історичному сенсі. Лук'янівська в'язниця була збудована у 1863 році. Тоді вона мала статус губернської, була призначена для утримання в'язнів усіх категорій і розрахована на 595 місць.

З часом комплекс її будівель розширювався - з'являлись нові корпуси. У передвоєнні роки, коли у цих спорудах розташовувалася в'язниця НКВС СРСР, у ній перебувало близько 25 тисяч в'язнів, більшість із яких були репресовані. Серед відомих в'язнів "Лук'янівськи" - первоієрарх української Греко-Католицької Церкви Йосип Сліпий, поет Максим Рильський, драматург та державний діяч Володимир Винниченко, режисер Сергій Параджанов, політик В'ячеслав Чорновіл, екс-прем'єрка Юлія Тимошенко та нинішній генпрокурор Юрій Луценко.

В одній із будівель "Лук'янівки"
В одній із будівель "Лук'янівки"Фото: T. Shulimova

Нині ж мін'юст хоче продати Лук'янівський СІЗО, але на засадах державно-приватного партнерства. У рамках такого партнерства приватний інвестор має збудувати новий пенітенціарний комплекс на виділеній для цього ділянці за межами Києва чи у віддалених районах міста, зазначають у відомстві. "Після завершення будівництва та перенесення Лук'янівського СІЗО у новий комплекс за містом, такий приватний інвестор отримав би у приватну власність земельну ділянку та нерухоме майно, що знаходиться на ній, у рахунок погашення заборгованості за витрачені кошти для будівництва нового СІЗО", - пояснила DW заступниця міністра юстиції України Наталія Севостьянова.

За її словами, нині готується оцінка майнового комплексу та земельної ділянки незалежним міжнародним оцінщиком, висновок якого буде визнаний західними банками. Також мін'юст шукає проект побудови пенітенціарного закладу, який був успішно реалізований і запущений в експлуатацію протягом останніх десяти років у країнах ЄС, аби аналогічний проект можна було відтворити і в Україні. Фінансисти зараз обраховують хоча б попередній кошторис будівництва нового закладу київського СІЗО. "Все буде відбуватись тільки шляхом проведення відкритого конкурсу та відкритого відбору", - наголошує Севостьянова.

Правозахисники вже давно критикують умови утримання ув'язнених у СІЗО
Правозахисники вже давно критикують умови утримання ув'язнених у СІЗОФото: T. Shulimova

Середньовіччя в XXI столітті

Правозахисники підтримують ініціативу мін'юсту, оскільки вони неодноразово наполягали на кардинальних змінах умов перебування в СІЗО. "Лук'янівський СІЗО - це символ жорсткого кримінального переслідування людей, хоча вони там тільки підозрювані. Там тісно, місць не вистачає, люди сплять по черзі, грибок на стінах, вода жахлива. Це середньовіччя", - каже голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. На його переконання, перенести СІЗО за межі міста у нове приміщення треба було вже давно. "Окрім цього потрібно скорочувати кількість попередньо утримуваних, бо СІЗО переповнені. Не сажати так багато людей, а обирати інші запобіжні заходи для підозрюваних", - вважає правозахисник.

Колишній представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а нині правозахисник Юрій Бєлоусов не один раз відвідував цю установу для моніторингу. "Розмови про зміни умов утримання підозрюваних були давно, але через корупцію ніхто серйозно до цього не ставився. Бо за переведення зі страшних, тісних, брудних камер до нормальних люди платили хороші гроші, і керівництво гальмувало всі реформи", - сказав DW Юрій Бєлоусов. Тепер, на його думку, реформа може вдатись, адже земля в центрі міста, де зараз розташоване СІЗО, цікава для інвесторів.

Чи дозволять інвесторові знести будівлі ізолятора у центрі Києва, поки не відомо
Чи дозволять інвесторові знести будівлі ізолятора у центрі Києва, поки не відомоФото: T. Shulimova

Музей чи готель?

Поки не відомо, на яких умовах інвестор отримає землю та комплекс будівель СІЗО і чи дозволять йому знести їх. За словами Наталії Севостьянової, поки мін'юст чекає на висновок міністерства культури про історичну цінність будівель СІЗО. Утім, на переконання дослідника київської старовини Михайла Кальницького, принаймні один, найстаріший корпус "Лук'янівки" - тюремний замок - варто зберегти і створити там музейно-туристичний комплекс.

"Ця будівля ще потребує досліджень, адже вона завжди була закритою для істориків. Там може бути музей чи громадський простір. Адже пам'ять про людей, які там сиділи чи яких там розстріляли, має бути збережена", - вважає Кальницький. Він не виключає, що частину будівель СІЗО можна перетворити на екзотичний готель для любителів гострих відчуттів.

Юрій Бєлоусов також переконаний, що вдала PR-кампанія може перетворити в'язницю на популярну квест-розвагу з історичним підтекстом, яка може приносити гроші. Адже у СІЗО існує мережа підземних ходів та коридорів, і всі ці аспекти мають бути враховані майбутнім потенційним інвестором, який захоче купити в'язницю.

Якщо проект із продажу СІЗО спрацює у Києві, то подібне приватно-державне партнерство для винесення СІЗО за межі міста спробують повторити у Львові та Харкові, планують у мін'юсті. Загалом в Україні діє 144 ізолятори тимчасового утримання.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою