Перейменування Кіровограда: у пошуках компромісу

За останнє століття місто перейменовують вже вчетверте. Ще 1924 року Єлисаветград, тоді окружний центр Одеської губернії, називають Зинов'євськом - на честь народженого тут партійного діяча ВКП (б) Григорія Зинов'єва. Та за десять років, після арешту Зинов'єва як ворога народу, місто переіменовують спочатку на Кірово, а ще через п'ять років на Кіровоград - на честь ще одного діяча радянської комуністичної партії Сергія Кірова, у вбивстві якого і звинувачувався Зинов'єв.

Суперечки щодо нової назви міста розпочалися ще до здобуття Україною незалежності, згадує місцевий краєзнавець Максим Сінченко. Саме тоді, у 1990 році, від місцевого історика Юрія Матівоса вперше пролунала пропозиція переіменувати Кіровоград у Інгульськ - на честь річки, що біжить містом. Проте, як і зараз, симпатії місцевих чиновників були на боці історичної назви Єлисаветград, і місто ледь не назвали так 1992 року. Завадила відсутність більшості у місцевій раді, однак про серйозність намірів свідчить серія автомобільних номерних знаків "ЕІ", що вже була надрукована того року.

Інгульськ без Інгула

Наразі Інгульськ - єдиний варіант нової назви міста, зареєстрований у парламенті. Саме на ньому наполягає комітет Верховної Ради з питань місцевого самоврядування та Інститут національної пам'яті. Останній у своєму поясненні пов'язує цей варіант не тільки з назвою річки (за аналогією перейменування Дніпропетровська у Дніпро), але й з Інгульською паланкою Війська запорізького низового, що існувала у середині XVII сторіччя.

Однак цей варіант у Кіровограді зустрічає суттєвий спротив місцевого населення. "Інгул для міста річка не стратегічна, він тут дрібний та вузький, а більша частина Інгульської паланки знаходилась взагалі за межами області", - пояснює DW радниця міського голови Євгенія Шустер. Немов на підтвердження її слів виглядає нині набережна Кіровограда - занедбана, з поламаними огорожами, вкрита не прибраним ще з січня снігом.

Єлисаветград без імператриці

Упродовж зими у місті пройшло вже кілька мітингів проти перейменування на Інгульськ. Більшість учасників цих зібрань підтримують повернення Кіровограду історичної назви - Єлисаветград. Про підтримку цього варіанту свідчить і опитування, що відбулося в місті у жовтні одночасно з місцевими виборами. З близько 200 тисяч мешканців міста у ньому взяли участь майже 46 тисяч осіб, з яких понад 75 відсотків підтримали назву "Єлисаветград".

"Опитування мало неофіційний характер, до того ж відбувалося з порушеннями. От особисто я проголосував двічі за Інгульськ, - наголошує Максим Сінченко. - Однак, попри це, підтримка Єлисаветграду виглядає беззаперечною, адже Інгульськ підтримало лише трохи більше 9 відсотків".

Проти повернення місту історичної назви місту виступає переважно патріотично налаштована громадськість. В першу чергу, через стійку асоціацію назви "Єлисаветград" з ім'ям російської імператриці Єлизавети Петрівни.

"Це безпідставні побоювання, - опонує Євгенія Шустер. - Місто було названо Єлисаветградом на честь військової фортеці, а саму фортецю - на честь святої Єлисавети, а не імператриці. Хоча вона й підписувала указ про її заснування".

Та чи не найбільше невдоволення патріотичної громади викликає підтримка історичної назви старими елітами міста, зокрема колишнім членом Партії регіонів Павлом Штутманом, власником найбільших у місті заводів "Червона зірка" та "Гідросила". Саме за його ініціативою у місті розміщено велику кількість бігбордів на підтримку назви Єлисаветград.

"Єлисаветград - це бренд з історією, така назва для міста вигідна і з точки зору туризму, і з точки зору бізнесу", - стверджує бізнесмен.

"Єлисаветград - це руський мір", - рясніють по місту графіті невдоволених.

Третій - компромісний

У січні міськрада Кіровограда звернулась до Верховної Ради з проханням відкласти перейменування міста до прийняття закону про місцевий референдум. Саме на ньому, на думку міського голови Андрія Райковича з Блоку Петра Порошенка, має вирішуватись питання нової назви міста.

Залишивши звернення місцевих депутатів без відповіді, Верховна Рада все-таки відклала перейменування, не впоравшись із відведеним законом про декомунізацію терміном - до 21 лютого. Через оголошену минулого тижня перерву депутати зможуть розглянути це питання не раніше середини березня.

"Звісно, на прийняття закону про місцевий референдум годі й сподіватися, - переконаний секретар міськради Кіровограда Володимир Смірнов з "Самопомочі". - У тепершній нестабільний час це був би ризикований інструмент. Та, можливо, за цю перерву знайдуться якісь альтернативи".

На пошуках альтернативи наполягає і Максим Сінченко. На його думку, компромісним варіантом назви міг би стати Єлисавет - саме так, на думку краєзнавця, місто називали прості мешканці, носії української мови. "До того ж Єлисавет зустрічається в історичних документах, зокрема в документах УНР та Директорії, як українська, постімперська назва міста", - стверджує він.

Народний депутат Олександр Горбунов з "Народного фронту" розглядає можливість перейменування міста у Кропивницький - на честь драматурга Марка Кропивницького, який 1882 року заснував у Кіровограді перший професійний український театр.

"Ця назва зможе об'єднати усі патріотично налаштовані кола нашого суспільства, допоможе місту стати творчою столицею України", - запевняє Горбунов.