Праймеріз у США: підстав для спокою немає

Праймеріз республіканців в Айові принейсли принаймні дві не дуже добрі новини. З одного боку, чоловіка, який сипле образи в бік жінок, збурює загальну підозріливість щодо мусульман та був би не проти зведення високого муру на кордоні з Мексикою, підтримали цілих 24 відсотки виборців Республіканської партії. Утім, він принаймні не виграв праймеріз в Айові, тож багато хто з полегшенням зітхнув.

Але будьте обережні. Дональдові Трампу з його расистською та нелюдяною риторикою вдалося здобути друге місце у цих змаганнях за можливість стати кандидатом у президенти США від Республіканської партії. Вже це дає підстави для занепокоєння.

Про те, що саме цього й варто було очікувати від праймеріз в Айові, було багато написано. Як і про те, що фаворити Гілларі Клінтон та Дональд Трамп, скоріш за все, матимуть у цьому штаті проблеми. Все правильно. Однак у різних аналітичних матеріалах часто бракувало інформації про те, з якими ж програмами на праймеріз до цього заселеного переважно релігійними євангелійцями штату вирушали інші кандидати й хто вони взагалі такі.

І це друга погана новина. Адже переможець республіканців Тед Круз - справжній безкомпромісний представник євангелічних християн, який відверто виступає проти рівноправ’я для меншин (наприклад, гомосексуалістів або мусульман) та права на аборт, хоче розірвати угоду щодо ядерної програми Ірану та скасувати програму охорони здоров'я Obamacare. У день праймеріз він під оплески публіки оголосив у невеликому спортивному залі, що, ставши президентом, негайно визнає Єрусалим законною столицею Ізраїлю. Чудовий зразок розуміння близькосхідної політики.

Круз отримав майже 28 відсотків голосів республіканських виборців. Його можна охарактеризувати як політика, оцінки якого коливаються від "архіконсервативного" до "реакційного". У випадку з Дональдом Трампом, попри все його хамство принаймні є надія, що діловий дух у разі обрання президентом завадить йому наробити дурниць у Білому домі. Так, коли порівнюєш республіканських кандидатів, щось позитивне шукаєш навіть у Трампі.

Успіх Сандерса формує культуру дебатів

А що у демократів? Берні Сандерсу насправді вдалося поставити Гілларі Клінтон та сплановану її генштабом "Операцію Айова" у дуже неприємне становище. Нехай врешті-решт вона з невеликою перевагою і виграла праймеріз, Берні Сандрес, який зібрав майже 50 відсотків голосів демократичних виборців, уже святкував це як перемогу. Коли герой переповненої вільної енергії молоді та посивілих екс-революціонерів зайшов близько 23 години до зали, де зібралися його прихильники, публіка просто шаленіла.

Але - і це добра навина - ніхто, крім відчайдушних фанатів Сандерса, насправді не вірить, що самопроголошений демократичний соціаліст зможе врешті-решт виграти праймеріз по всій країні та здобути номінацію від Демократичної партії у боротьбі за квиток до Білого дому. Адже його ідеї надто далекі від реальності, його політичні концепції надто складні, а його порядок денний надто вузький. У сфері зовнішньої політики він взагалі нічого не може протиставити Гілларі Клінтон. Під час дебатів між кандидатами це завжди було очевидно.

Але Сандерс з його низовою підтримкою - це якраз ті голоси проти, які зараз так потрібні Гілларі Клінтон, щоб не потрапити під тиск риторики республіканських претендентів Теда Круза та Дональда Трампа й не бути змушеною міняти свою. Водночас вона змушена і далі підтримувати свій ліберальний образ, щоб не посилити Сандерса.

Першого лютого у США почалася президентська кампанія. І вона буде брудною. Це було відчутно вже в останні дні в Айові. Але буде добре, якщо щирі мрійники якомога довше зможуть брати участь у формуванні порядку денного кампанії.