1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Дедалі більше шукачів притулку добровільно полишають ФРН

Фолькер Ваґенер, Данило Білик1 листопада 2015 р.

Вони приїжджають з надією залишитись - сотні тисяч тих, хто дістається ФРН так званим "балканським маршрутом". Водночас серед цих шукачів притулку дедалі більше тих, хто добровільно знову полишає Німеччину.

https://p.dw.com/p/1GwX5
Примусове повернення шукачів притулку з Німеччини на батьківщину (фото з архіву)
Примусове повернення шукачів притулку з Німеччини на батьківщину (фото з архіву)Фото: picture-alliance/dpa/D. Maurer

Бюрократичне виконання ухвалених рішень часом виявляється досить неефективним. Якщо заяву на отримання притулку в Німеччині відхиляють, відомство з питань іноземців якомога швидше має повідомити людину, коли до неї завітають правоохоронці з метою примусової відправки шукача притулку на батьківщину. Саме так виглядає поширена практика. Та доволі часто службовці не зустрічають нікого вдома в призначений час. Шукачі притулку зникають, переховуючись від офіційних органів. Такі випадки були радше правилом, ніж винятком. Саме тому тепер точну дату депортації не називають. Як тільки запровадили таку зміну, чимало шукачів притулку, яким було відмовлено в ньому, почали добровільно залишати країну ще до того, як у двері постукають чиновники. І на те є причини.

Штамп із серйозними наслідками

Від 80 до 90 відсотків тих, кому Німеччина відмовила в наданні притулку, останнім часом добровільно повертаються на свою батьківщину, підтверджує речниця міністерства внутрішніх справ федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія на запит DW. За її словами, передусім шукачі притулку з країн Західних Балкан дедалі частіше зважують усі "за" та "проти" своїх дій з огляду на майже нульові шанси на отримання притулку в Німеччині. Адже якщо вони йдуть на ризик і потім їх примусово відправляють на батьківщину, в їхньому паспорті з’являється штамп, який унеможливлює подальший в’їзд на територію Німеччини. Якщо ж албанці, косовари чи боснійці залишають ФРН добровільно, то таких наслідків вони уникають.

Одна з причин добровільного повернення - відсутність подальшої заборони на в’їзд до ФРН
Одна з причин добровільного повернення - відсутність подальшої заборони на в’їзд до ФРНФото: picture-alliance/dpa/M. Becker

Саме заборона в’їзду в Німеччину після примусового висилання - найголовніша причина, через яку люди вирішують залишити країну добровільно, каже Ґерд Лініґ з центру допомоги репатріантам у Штутгарті. Майже 250 біженців лише з цього міста добровільно залишили Німеччину переважно в напрямку Південно-Східної Європи. І таких людей стає дедалі більше. Адже шукачі притулку з західнобалканських країн майже не мають шансів на позитивне рішення щодо своєї заяви в Німеччині.

Фінансова підтримка як стимул повернутися

Нині, за офіційними даними, на території Німеччини перебувають близько 200 тисяч людей, які мусять залишити країну. Примусове відправлення біженців на батьківщину коштує державі чимало грошей. Як повідомили в Європейському агентстві з захисту зовнішніх кордонів (Frontex), майже 100 тисяч євро довелось заплатити німецьким платникам податіків за чартерний переліт з Гамбурга до столиці Косова Приштини. Цим рейсом було перевезено лише 97 біженців, які перебували в супроводі 89 правоохоронців.

З огляду на такі великі штатні, логістичні та фінансові витрати федеральний уряд, федеральні землі та окремі громади Німеччини намагаються стимулювати людей до добровільного повернення на батьківщину. Відповідну програму на сьогодні пропонує Міжнародна організація з міграції (МОМ). Ідеться про програму REAG/GARP, яка спрямована на тих, хто хоче добровільно повернутися на батьківщину. У рамках цієї програми охочим добровільно повернутися з Німеччини на батьківщину пропонують фінансову допомогу при купівлі авіаквитків та інших проїзних документів, а також виділяють гроші для облаштування після повернення додому.

Під час видачі їжі в одному з притулків для біженців у Баварії
Під час видачі їжі в одному з притулків для біженців у БаваріїФото: picture-alliance/dpa/T. Schambergerki

Одна родина має змогу отримати максимально 900 євро такої допомоги. Її розмір залежить від країни призначення. Щоправда шукачі притулку з країн Західних Балкан, що мають безвізовий режим із Євросоюзом, не мають права на таку фінансову підтримку. У період з січня по вересень 2015 року програмою скористалися близько 22,4 тисячі шукачів притулку в ФРН. Федеральні землі повідомляють, що кількість тих, хто зголошується добровільно залишити країну, вже в чотири рази перевищує число примусово витурених з Німеччини.

Соціальна допомога та безкоштовний переїзд

Рішення добровільно повернутися на батьківщину більшість шукачів притулку приймає ще то того, як у їхній справі було винесено остаточний вирок, каже Міхаель Лорітц, який відповідає за питання, пов'язані з біженцями, в окрузі Ортенау, що на південному заході Німеччини. Адже той, хто звертається до нього після офіційної відмови в наданні притулку, вже не має права на отримання будь-якого фінансової допомоги, пояснює Лорітц у розмові з DW.

Округ Ортенау, який налічує 412 тисяч мешканців, останнім часом щотижня приймає близько 250 біженців. До нової хвилі втікачів тут уже нараховувалось 2,5 тисяч шукачів притулку. Аби полегшити людям повернення на батьківщину, місцева влада ухвалила нове рішення. Кожен, хто зголошується повернутися, виплачується соціальна допомога з розрахунку на цілий місяць, а не лише за ті дні, які він пробув у Німеччині. Більше того, усі речі шукача притулку в цьому разі безкоштовно доставляються на його батьківщину.

Разом зі збереженням можливості в майбутньому знову приїхати до Німеччини, яку було б втраченого в разі примусового видворення, всі ці фактори стимулюють людей дедалі частіше приймати рішення на користь добровільного повернення на батьківщину, каже Лорітц.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою