Вступна кампанія-2015 для абітурієнтів з Донбасу і Криму

В Україні закінчилася вступна кампанія. Скільки саме людей з 520 тисяч абітурієнтів, які цього року подали документи на вступ до вищих навчальних закладів, стануть студентами, стане відомо ближче до вересня. Наразі у Єдиній державній базі з питань освіти триває перевірка даних щодо зарахування абітурієнтів на бюджетні місця, пізніше - перевірятимуть дані щодо контрактників.

Без преференцій

Абітурієнти з Донецької та Луганської областей вступали до українських університетів на загальних умовах. Жодних преференцій для них не було. Більше того, ті, хто навчався в школах на територіях, підконтрольних самопроголошеним "ДНР" та "ЛНР", повинні були закріпитися за школами на територіях, підконтрольних Києву, і там скласти зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), кажуть у міносвіти. "Жодних атестатів "ДНР" та "ЛНР" ми не визнаємо. Тому лише з такими документами діти не могли вступити в українські виші", - пояснює головна спеціалістка департаменту вищої освіти міносвіти України Аліна Чубко.

На гарячу лінію громадської організації "Опора", яка відслідковувала проведення вступної кампанії, зверталися абітурієнти, які проживають в зоні проведення АТО, та їхні батьки. Здебільшого вони нарікали на те, що не мали змоги екстерном навчатися в школі на території, яку контролює українська влада, і отримали атестат самопроголошених республік, розповіла координаторка освітньої програми ГО "Опора" Ольга Стрелюк. "Без українських атестатів ці діти не змогли вступити. Вочевидь на наступний рік їм доведеться починати все спочатку, залишивши зону АТО", - вважає Стрелюк.

Ближче до батьківського дому

У міносвіти на запит DW надали дані, згідно з якими під час цьогорічної вступної кампанії до українських вишів були зараховані близько 16 тисяч абітурієнтів, зареєстрованих в Донецькій області, та майже 6 тисяч - у Луганській області. Утім, у цю статистику потрапили не лише зареєстровані територіях, підконтрольних "ДНР" чи "ЛНР", але й абітурієнти з підконтрольних Києву територій Донбасу.

Потрапили в цю статистику і вступники, які живуть зараз в інших регіонах України, однак не змінили своєї реєстрації. Для цих вступників ніяких особливостей під час вступу не було, адже діти здавали ЗНО та закінчували школу на новому місці, тому вступали на загальних засадах.

Найчастіше абітурієнти зі східних областей обирали для навчання свої регіональні виші. Найбільше донеччан вступило до Донбаської державної машинобудівної академії, яка переїхала з підконтрольної "ДНР" Макіївки до підконтрольного Києву Краматорська, Маріупольського державного університету, а також Приазовського державного технічного університету. Абітурієнти з Луганької області теж надали перевагу "домашнім" вишам. Більшість із них виявила бажання навчатися у Луганському національному університету імені Тараса Шевченка (перемістився з підконтрольного "ЛНР" Луганська до Старобільська), Східноукраїнському національному університету імені Володимира Даля (переїхав до Сєвєродонецька) та Донбаському державному технічному університеті (переїхав до Лисичанська).

Про кримчан забули

Утім, якщо про абітурієнтів зі сходу українська влада хоч якось потурбувалася, то потреби дітей з Криму проігнорували, наголошує координаторка освітніх програм кримського Центру громадянської просвіти "Альменда" Валентина Потапова. Жодної офіційної статистики щодо вступників з Криму ані DW, ані громадські організації міністерство освіти і науки України надати не змогло.

За оцінками Потапової, лише близько трьохсот абітурієнтів з Криму, які закінчили школу минулого року, змогли вступити в українські виші. На перший погляд, для них діяла та ж сама система, як і для тих, хто проживає на територіях Донбасу, підконтрольних проросійським сепаратистам. Але різниця в тому, що якщо виїхати з "ДНР" чи "ЛНР" можна за тимчасовою перепусткою, то для того, щоб виїхати з Криму, абітурієнтам потрібно було мати закордонний паспорт, каже Валентина Потапова. "Якщо батьки з Ялти чи Сімферополя змогли якось організувати отримання закордонного паспорту дітям, то сільським родинам це взагалі недоступно, бо дорого по кілька разів перетинати "кордон", оформлювати документи, влаштовувати дитину на навчання в інших регіонах", - констатує Потапова.

Дистанційне навчання як вихід?

Центр "Альменда" звернувся до міністерства освіти і науки України з метою організувати дистанційне навчання за українською програмою для отримання атестату і здачі ЗНО для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій. Однак якщо зміни і ухвалять, то чинності вони наберуть лише пізніше, тож цьогорічним випускникам з Криму доведеться чекати ще один рік, аби отримати можливість вступити до українських вишів.

За словами аналітика кримського центру "Альменда" Олега Охредько, два випуски кримчан вже не потрапили до України. Громадські активісти зауважують, що жоден кримський освітній заклад не був переведений на материкову Україну подібно до вишів з Донбасу. У міносвіти ж пояснюють цей факт відсутністю такої ініціативи з боку самих вишів півострова.