1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Символи тоталітаризму

Вікторія Власенко11 серпня 2015 р.

Чимало мозаїк радянської доби на будинках і станціях метро можуть бути знищені, побоюються київські митці і активісти. Вони закликають міську владу прозоро визначати долю творів із символами комунізму.

https://p.dw.com/p/1GD1B
Мозаїка Володимира Прядки, члена Академії мистеств України. Виконана наприкінці 80-их років минулого століття на фасаді однієї зі шкіл на околоцях Києва у стилі соцреалізму
Мозаїка Володимира Прядки, члена Академії мистеств України. Виконана наприкінці 80-их років минулого століття на фасаді однієї зі шкіл на околоцях Києва у стилі соцреалізмуФото: Viktoria Vlasenko

На підставі закону, який забороняє комуністичні символи, з громадського простору по всій Україні слідом за пам’ятниками Леніну та інших діячам можуть зникнути мозаїки і барельєфи із символами минулої доби. Саме цього бояться митці та громадські активісти, які минулого тижня оприлюднили відкритий лист. Вони закликають столичних політиків не давати хід двом документам, ухваленим у рамках Закону про декомунізацію. Йдеться про проект рішення Київської міської ради "Про демонтаж об'єктів оздоблення станцій Київського метрополітену – носіїв комуністичної символіки" (депутат Роман Андрейко із "Об’єднання "Самопоміч") та рішення "Про заміну комуністичної символіки на будівлях та спорудах, які належать до комунальної власності Києва" (депутата Олександр Вовченко із "Радикальної партії Олега Ляшка").

У листі наголошується, що згідно з останнім рішенням, перелік комуністичних символів, які мають бути прибрані з будівель Києва, складає і ухвалює керівництво установ, на балансі яких вони перебувають. "Існує реальна загроза знищення видатних пам'яток українського мистецтва ХХ сторіччя, а бездіяльність профільних посадовців може призвести до незворотних втрат, а також серйозного суспільного конфлікту", - застерігають автори листа.

Списки на знищення?

На цій мозаїці Володимира Прядки місцеві чиновники розпорядилися замалювати напис "СССР" на шоломі космонавта
На цій мозаїці Володимира Прядки місцеві чиновники розпорядилися замалювати напис "СССР" на шоломі космонавтаФото: Viktoria Vlasenko

При цьому активісти, які стали на захист художньої спадщини, говорять про існування складених комунальними службами списків мозаїк та барельєфів, які підлягають знищенню. Наводяться навіть приклади відомих у місті панно на фасадах будинків, які взагалі не містять радянської символіки.

Водночас депутат Київради Володимир Бондаренко запевнив, що жодних списків комуністичних символів, які мають бути прибрані з комунальних будівель не існує і що "до цього ще довгий шлях". Бондаренко очолює постійну комісію Київської міської ради з питань культури і туризму. Усунення з будівель символів тоталітарного режиму знаходиться саме у компетенції його комісії. За словами депутата, наразі триває процес інвентаризації таких будівель і об’єктів, за участі Фонду державного майна і Управління київського метрополітену. А так звані балансоутримувачі комунальних столичних об’єктів "не прийматимуть одноосібно рішення про заміну символів комуністичної доби". "З ними можуть узгоджувати тільки певні технічні моменти, але мистецькі речі робитимуть майстри культури, це стосується і Київського метро, і столичних будівель", - наголосив Володимир Бондаренко.

Мистецтво існує в просторі

Рішення про те, котрі саме символи і як мають демонтовуватися, повинна приймати лише комісія, до складу якої увійдуть фахівці. У цьому переконана одна з авторів листа, завідуюча відділом мистецтва ХХ – ХХІ ст. Національного художнього музею України Оксана Баршинова. "Затуляння металічними листами скульптур, барельєфів чи панно псуватиме вигляд будівель і руйнуватиме монументальні ансамблі", - пояснила мистецтвознавець у коментарі DW. На думку Баршинової, особливу тривогу викликають київські мозаїки радянського періоду, які фактично неможливо після зняття заново відтворити, "бо вони існують тільки в тому просторі, в якому створювалися".

За її словами, авторами деяких мозаїк Київського метро є українські художники-шістдесятники, яким у радянські часи дивом вдалося отримати ці держзамовлення, адже їхня творчість вважалася напівофіційною. "І ці мозаїки – істотна частина їхньої творчої спадщини, яка дійшла до наших часів", - каже експерт. Так, наприклад, один зі старих терміналів аеропорту "Бориспіль" оформлений радянським художником-графіком Валерієм Ламахом, який "був постаттю номер один у радянському андеграунді". "Він був надзвичайною особистістю, і ми маємо не так багато творів у його доробку", - сказала Оксана Баршинова.

Ще одна школа з мозаїкою Володимира Прядки на околиці Києва. Тут місцеві "декомунізатори" замалювали серп і молот на червоному тлі над входом до школи
Ще одна школа з мозаїкою Володимира Прядки на околиці Києва. Тут місцеві "декомунізатори" замалювали серп і молот на червоному тлі над входом до школиФото: Viktoria Vlasenko

Як уникнути вандалізму?

Головний редактор журналу "Антиквар" Анна Шерман також підписала лист-звернення. За її словами, певні художні твори мають цінність через свій мистецький рівень, а не через свою приналежність до певного історичного періоду. Шерман переконана, в наш "дуже важкий і драматичний час зламу епох на ці питання не має готових відповідей". "Тому наш лист і закликає владу не приставати на прості рішення, адже кайло не здатне розв’язати ні естетичних, ні моральних, ні політичних проблем", - переконана Анна Шерман.

Інший автор листа, засновник арт-центру "Я Галерея" Павло Гудимов також вважає, що культурно-історичне надбання "не повинно залежати від зміни політичних режимів". Він побоюється, що демонтаж пам’ятників радянської епохи може перетворитися на "вандалізм та анархію". "Натомість це має бути процес музеєфікації під керівництвом експертної групи", - сказав він DW.

"Про мозаїки у законі не йдеться"

Водночас, політики заспокоюють: масового знищення творів соцреалізму закон не передбачає. Голова комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Микола Княжицький стверджує, що в Законі про декомунізацію нічого не говориться про демонтаж елементів архітектури. За його словами, у документі йдеться про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до здійснення Голодомору, працівникам радянських органів безпеки та діячам компартії. "Наприклад, у будівлі Верховної Ради є панно, на якому зображено піонерів, і ніхто не збирається його знімати, хоча, можливо, це і варто було б зробити", - сказав Микола Княжицький у коментарі DW.

"Це питання не таке просте, щоб зопалу махати шаблею", - каже Володимир Бондаренко, - "адже серед цих пам’ятників є і дуже високохудожні твори". Депутат розповідає, що наразі триває обговорення кількох варіантів для створення парку-музею тоталітарного мистецтва, серед них – територія колишньої ВДНГ та один з парків у столичному районі Троєщина. "Всі варіанти обговорюватимуться на громадських слуханнях", - запевнив Володимир Бондаренко. За його словами, з цього питання вже створено комісію, до якої увійшли усі бажаючі представники творчих спілок, серед них є скульптори-монументалісти та художники-графіки.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою