1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Юрист: Розповіді про втрати військових РФ - поза законом

Інтерв'ю провів Михайло Бушуєв1 червня 2015 р.

Голова правозахисної організації "Команда 29" розповів DW про намір оскаржити в суді указ Путіна про приховування втрат серед військових у мирний час, а також про наслідки цього указу.

https://p.dw.com/p/1FaKg
Російський танк на кордоні з Україною, хутір Чкалова, Ростовська область, 26 травня 2015 року
Російський танк на кордоні з Україною, хутір Чкалова, Ростовська область, 26 травня 2015 рокуФото: Reuters/M. Tsvetkova

Росія буде приховувати втрати особового складу міноборони РФ у мирний час у разі проведення спецоперацій. Такий указ минулого тижня підписав президент Росії Володимир Путін. Цей документ суперечить російському законодавству, вважає голова правозахисної організації "Команда 29" Іван Павлов. Юрист, який багато років займається питаннями розвитку свободи інформації і який нещодавно допомагав матері сімох дітей Світлані Давидовій захиститися від звинувачень у державній зраді, збирається у Верховному суді РФ оскаржити указ російського президента. В інтерв'ю DW Павлов розповів, якими наслідками документ загрожує тим, хто буде публічно говорити про втрати серед військових Росії.

DW: Ви хочете оскаржити в суді указ російського президента. На яких підставах - чому він, на Вашу думку, суперечить?

Іван Павлов: На мій погляд, пункт 12.03 в указі президента суперечить положенням закону про державну таємницю, насамперед - статті п'ятій, де викладено перелік тих категорій відомостей, у яких може міститися конфіденційна інформація.

Відомості про втрати особового складу збройних сил не підпадають під жодну з категорій, зазначених у законі про держтаємницю. Крім того, відповідно до статті сьомої того ж закону заборонено засекречувати відомості про надзвичайні події. І я вважаю, що відомості про втрати серед особового складу збройних сил і є надзвичайною подією. Я впевнений, що родичі військовослужбовців будуть солідарні зі мною в цьому питанні.

Іван Павлов
Іван ПавловФото: DW/Wladimir Izotow

Критики указу вважають, що він спрямований на те, аби приховати втрати російських військ насамперед в Україні. Але навіщо взагалі цей указ потрібен, адже й тоді, коли дані відомості не були оголошені держтаємницею, міноборони РФ все одно нічого не повідомляло. Або ось за кілька днів до підписання указу група громадських активістів знайшла докази загибелі трьох співробітників Головного розвідувального управління РФ в Україні на початку травня. Але ніякої реакції від міноборони не було. Так у чому різниця?

Вони намагаються створити псевдоюридичну базу для відмови у наданні інформації громадськості. Раніше не надавали без правових підстав, а тепер з посиланням на указ президента. Те, що оформили цю базу із порушенням закону, для мене це факт. Але ми живемо у правовій державі, у нас такі питання повинні вирішуватися у Верховному суді, ось туди ми і звернемося. Він повинен буде дати правову оцінку цьому указові президента.

Чи виправдані, на Вашу думку, побоювання, що тепер збір і поширення інформації з відкритих джерел про загибель російських військовослужбовців теж буде переслідуватися?

На жаль, не боятися не можна. У нас є стаття Кримінального кодексу про незаконний збір інформації, яка становить державну таємницю, - номер 283 зі значком 1, яка може бути використана в такому випадку. Те, що ці відомості були раніше опубліковані, не є обставиною, яка, на думку правоохоронних органів і сформованої правозастосовної практики, є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

А перепости у соціальних мережах?

Можуть підпадати. Якщо будуть поширюватися відомості, які становлять державну таємницю, то кримінальна відповідальність можлива аж до звинувачення в державній зраді.

Чи підпадуть під дію нового указу випадки самогубств або насильства у військових частинах, не пов'язані з Україною?

Виключати не можна. Пункт сформульований стосовно втрат під час спеціальних операцій. Це такі бойові операції, які плануються і проводяться таємно. Ви ведете мову про казармову дідівщину, але ясно, що у командирів буде велика спокуса віднести випадки дідівщини до розряду конфіденційної інформації, яка становить державну таємницю.

Соціологічні опитування показують, що росіяни спокійно ставляться до того, що держава може не розповідати їм правду про свою активність в Україні. Указ теж не викликав особливої цікавості у суспільстві. Чи означає це, що військовослужбовцям РФ, які опинилися в Україні, не варто розраховувати на публічну підтримку?

Та вони й раніше не особливо розраховували на це. Але, зрозуміло, коли стикаєшся з цим стосовно себе, то, м'яко кажучи, неприємно зіштовхуватися з державою, яка відмовляється, відвертається від захисту своїх солдатів.

Я обережно ставлюся до соцопитувань. Як там було сформульоване питання, треба дивитися. Для більшості людей українська тематика досить абстрактна, але думка змінюється, коли пропускаєш це через свою долю або долю своїх близьких. Чим довше триватиме це неподобство, тим більше людей розумітимуть: виданий указ спрямований на те, щоб заткнути рота тим, хто говорить про втрати особового складу збройних сил, і стримати запал тих, хто займається журналістськими і цивільними розслідуваннями у цій сфері.

Російський слід на Сході України

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою