Правники розвіяли побоювання Києва щодо Римського статуту

Міжнародний кримінальний суд в Гаазі не має права розпочинати слідство з приводу можливих злочинів, вчинених під час анексії Росією Криму і впродовж конфлікту на Донбасі. Причиною є той факт, що Україна хоч і підписала Римський статут ще у 2000 році, проте досі не ратифікувала його. Зробити це Київ закликає міжнародна спільнота. Так, Рада ЄС у закордонних справах 29 січня у своїх висновках заохотила Київ поширити на свою територію юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС). Раніше правозахисні організації, такі як Human Rights Watch та Amnesty International, також виступали за те, щоб Україна ратифікувала Римський статут.

Ситуацію ускладнює те, що для набуття чинності статуту в Україні, необхідно внести зміни до її Конституції. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман заявив у понеділок, 2 лютого, що в коаліції є різні думки з приводу ратифікації документа. "Але ми розуміємо, що все, що стосується ратифікації Римського статуту, має відбуватися у рамках змін до Конституції України", - передає слова Гройсмана офіційний сайт українського парламенту.

В РНБО висловили застереження

Заступник керівника Інформаційно-аналітичного центру РНБО України Володимир Полевий спробував пояснити позицію його відомства у даному питанні. "Принципово, Україна не виступає проти ратифікації Римського статуту, однак чітко усвідомлює, що це буде використано росіянами в пропаганді та для здійснення дипломатичного тиску на нашу державу", - йдеться в заяві, опублікованій на сайті центру 2 лютого. Відповідно до неї, ратифікація Римського статуту доцільна лише в разі одночасного прийняття такого рішення Росією.

З таким трактуванням не погодився професор школи права Північно-західного університету міста Чикаго Девід Шеффер. "Якщо Україна стане державою-учасницею Римського статуту, то будь-яка дія російських військ або уряду на українській території чи спрямована проти неї потенційно стане об’єктом розслідування МКС", - пояснив він у коментарі DW. За словами правника, цей факт є куди важливішим за будь-які занепокоєння щодо того, що проросійські сили спробують скористатися механізмами МКС проти України.

Водночас, Шеффер нагадує про ту обставину, що в разі ратифікації Римського статуту, вчинки і українського уряду, і українських військових потраплять під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Саме тому приєднання Києва до договору стало би підтвердженням європейських прагнень українського уряду, додає співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Ґустав Ґрессель.

"Це, безумовно, мало би високе символічне значення, оскільки Україна тим самим сигналізувала би, що вона рухається далі в напрямку західної ціннісної спільноти", - зауважив німецький правник та вказав на те, що всі держави-члени ЄС ратифікували статут. "Це також був би сигнал, що українська армія є відкритою до розслідувань інцидентів у східній Україні - в першу чергу що стосується жертв серед цивільного населення від артилерійського вогню", - наголосив Ґрессель в інтерв’ю DW.

Як функціонує МКС

Відповідно до Римського статуту, юрисдикція МКС поширюється на територію всіх держав-учасниць. Підсудними є геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. Четверта категорія справ - злочини агресії - стане підсудною МКС після набуття чинності відповідної поправки.

Девід Шеффер пояснює, що для вступу в силу поправки від 2010 року необхідна її ратифікація 30 державами (наразі це зробила 21 учасниця). "З дати набуття чинності положення про злочини агресії будь-яка російська агресія на українську територію буде об’єктом юрисдикції МКС", - зазначає він. Хоча, за словами американського експерта, це може статися лише 1 січня 2017 року, "ратифікація поправки разом з ратифікацією угоди надішле потужний сигнал Росії, що верховенство права наздожене її, і це може допомогти стримати подальшу російську агресію".

Римський статут передбачає, що юрисдикція Міжнародного кримінального суду поширюється лише на ті злочини, які вчинені після набуття чинності документу. Для України це означає - після ратифікації статуту. Втім, за пунктом три статті 12, держава, яка не є його учасницею, може ухвалити декларацію, за якою юрисдикція суду поширюється на певний злочин, вчинений на її території. Верховна Рада попереднього скликання скористалася цієї нормою, визнавши тимчасову юрисдикцію МКС на термін з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, тобто під час Євромайдану. У середу, 4 лютого, парламент восьмого скликання ухвалив постанову про визнання Україною тимчасової юрисдикції МКС. Період її дії визначено в проекті документу "з 20 лютого 2014 року і по теперішній час".

Експерти радять Україні ратифікувати статут

Обидва експерти підтримують якнайшвидшу ратифікацію Римського статуту. Побоювання РНБО, що сепаратисти спробують через звернення до Міжнародного кримінального суду вести власну пропаганду вони вважають перебільшеними. "Те, що "народні республіки" Луганська та Донецька будуть співпрацювати з МКС, є доволі малоймовірним", - вважає Ґустав Ґрессель.

Приклад Грузії, наведений РНБО, також ні про що не свідчить. Адже ініціювати розгляд справи судом можуть лише держави-учасники статуту, Рада Безпеки ООН та Прокурор МКС. Фізичні особи не можуть подавати свої позови до Міжнародного кримінального суду. "Однак, приватні особи можуть повідомити Прокурору інформацію та попросити його вивчити її", - пояснює Шеффер.

Безумовно, каже далі американський експерт, взяття під варту російських посадових осіб в разі висунення МКС звинувачення могло би бути дуже складним, проте це жодним чином не заважає проведенню рослідування. Ґрессель додає, що "це було би також засобом викрити деякі з російських звинувачень як безпідставну пропаганду".

Побоювання Києва щодо використання механізмів МКС проросійськими силами має бути нині найменшою турботою України, підсумовує Девід Шеффер. "Якщо Київ не певен, чи хоче цього, - погоджується з ним Ґрессель, - то є важливіші проекти реформ, яким треба присвятити свої зусилля!".