Міграційна політика
26 листопада 2012 р.
В питаннях міграційної політики Німеччина повинна брати приклад з Канади. Чинна у північноамериканській країні міграційна система забезпечує приплив висококваліфікованої робочої сили та дозволяє уникати проблем з соціалізацією. Такого висновку дійшли фахівці берлінського Інституту населення та розвитку.
За прогнозами, населення Німеччини до 2050 року скоротиться на 12 мільйонів, і особливо це торкнеться працездатних осіб у віці від 15 до 64 років. "Поменшання працездатного населення знизить виробничий потенціал країни та послабить її конкурентоздатність", - наголошується у новому дослідженні берлінського Інституту. Порятунок експерти вбачають у наслідуванні Німеччиною міграційної політики Канади. "Система пунктів" та її гнучке використання, що діють у Канаді, можуть стати Німеччині у нагоді", - наголосив директор інституту Райнер Клінґгольц.
"Цільовий відбір" мігрантів
З 1967 року Канада "відбирає" мігрантів за цільовими критеріями. Після численних реформ найважливішими з них на сьогодні залишаються знання мови та рівень освіти. Як наслідок, мігранти у Канаді є більш кваліфікованими, ніж місцеве населення, - свідчать результати дослідження берлінського Інституту.
45 відсотків канадських мігрантів мають вищу освіту. У Німеччині таких лише 32 відсотки. Серед працюючих Німеччина та Канада також мають разючі відмінності. Так, якщо три роки тому у Німеччині працювало 83 відсотка місцевого населення працездатного віку і лише 69 відсотків мігрантів, то у Канаді відповідне співвідношення становило 82 та 75 відсотків.
Потреба в кваліфікованих мігрантах
Канадська система схиляється до посиленої міграції людей з відповідним рівнем освіти, наголосив директор Берлінського інституту Клінґгольц.
Дослідження свідчить, що для зменшення негативних наслідків демографічної кризи у економічному секторі Німеччини, країна повинна "вербувати", перш за все, кваліфіковану робочу силу за кордоном.
Щоб залучати робочу силу з нижчим рівнем кваліфікації, наприклад, зі сфери з надання послуг, в Німеччині потрібно створити спеціальні програми. "Вони повинні орієнтуватися на конкретні пропозиції робочих місць, а не на рівень освіти та знання мови", - наголосив Клінґгольц.
"Блакитна карта" - мінімальний ефект
Якщо Німеччина не залучатиме на ринок праці мігрантів, то, за прогнозом досліження, до 2030 року на ринку праці кількість місцевої найманої робочої сили знизиться з 42 до 33 мільйонів осіб. При цьому кількість працездатних знизиться на чотири мільйони, а кількість пенсіонерів зросте майже на п'ять мільйонів осіб.
Водночас, за даними Інституту досліджень ринку праці з Нюренберга, протягом 2005-2009 років кількість освічених імігрантів у Німеччині зросла з 30 до 44 відсотків. Однак, здебільшого робочі місця в країні отримують приїжджі з країн ЄС, зазначають в нюренберзькому інституті.
Як відомо, спеціально для залучення висококваліфікованих іноземних спеціалістів з країн-не членів ЄС, влітку цього року в Німеччині запроваджено ініціативу "Блакитна карта". Однак, її ефективність поки що перебуває під питанням: за останніми статистичними даними Федерального відомства у справах міграції та біженців ФРН, за перші два місяці дії "Блакитної карти" її оформили лише 139 осіб, більшість з яких вже перебували у Німеччині, маючи інший дозвіл на проживання.