Німецько-французьке партнерство

Багаторічний опозиціонер, лідер фракції соціалістів у парламенті Жан-Марк Ейро у вівторок був призначений прем'єр-міністром Франції. У Берліні на цього політика покладають великі сподівання щодо збереження тісних партнерських відносин двох країн.

Німеччина є важливою для Жан-Марка Ейро. «Я завжди відчував зв'язок з цією країною», - заявляє новий французький прем'єр-міністр на своїй веб-сторінці. Багато років Ейро викладав німецьку мову. І якщо 62-річний політик проводить зустрічі з політиками у ФРН, то спілкується без перекладачів, досконалою німецькою.

Найкращі зв'язки у нього з соціал-демократами. Але і у відомстві канцлера у Ейро є свої люди, наприклад, міністр у відомстві канцлера Анґели Меркель - Роланд Пофалла.

Зміна партнерів

Відносини між Німеччиною і Францією досі розвивались доволі успішно. Анґела Меркель та екс-президент Ніколя Саркозі прекрасно розумілися. Меркель відкрито підтримувала Саркозі на виборах. Вона відмовила у зустрічі його опоненту Франсуа Олланду. Тепер Саркозі – вже історія, а Олланд – новий президент Франції. Чудовим початком це не назвеш.

Мало того - між федеральним урядом та новим керівництвом Франції існують ще й політичні розбіжності. Олланд під час виборчої кампанії ставив під сумнів курс на заощадження, який пропагувала Німеччина, та вимагав доповнити фіскальний пакт, запропонований Меркель, пактом зростання. Меркель була проти, вона боїться, що це послабить політику ощадливості.

Таким чином людина на кшталт Ейро могла б стати важливою, аби зберегти динаміку відносин між двома великими країнами ЄС. "Ейро надає перевагу діалогу. Він знає, чим дихає Європа", - каже Жак-П'єр Гужон з французького дослідного інституту Iris.

"Німецько-французьке партнерство, - наголошує новий прем'єр-міністр, - повинне продовжуватися. Конкретно це означає, що ми повинні абсолютно чесно дискутувати один з одним". Але пріоритет, каже Ейро, - підштовхнути економічне зростання в Європі.

Супутник

Жан-Марка Ейро називають найближчим соратником нового французького президента Олланда. У виборчій кампанії Ейро був спеціальним радником кандидата. Його зараховують до поміркованого крила соціалістів, як і Олланда. А ще про нового прем'єра кажуть, що він відданий солдат партії.

Водночас опоненти Ейро закидають йому відсутність урядового досвіду. Хоча новачком політики його не назвеш. 15 років чоловік з пофарбованим волоссям сивого кольору очолював фракцію соціалістів у парламенті Франції. Крім того, з 1989 року він працював бургомістром міста Нант.

Підзабута історія з Нанта ледь не зашкодила йому отримати нову посаду. У 1997 році Ейро засудили до шести місяців ув'язнення умовно. Причиною послужило те, що друк міського інформаційного журналу доручили на безтендерних засадах фірмі, чий керівник був одним зі спонсорів регіональної соцпартії.

Ейро пояснює, що узяв відповідальність на себе. «Моя особиста чесність ніколи не ставилась під сумнів. Я - чесна людина і залишатимусь нею». Жан-Марку Ейро, на відміну від його попередника-консерватора Франсуа Фійона, пророкують більшу публічність. Одним з виборчих гасел президента Олланда було посилення посади глави уряду.